16 травня відбудеться Ніч історії Глухова

Сьома «Ніч історії Глухова» буде проходити онлайн на каналі YouTube

Першу лекцію майбутньої Ночі, "Легенди козацької України", буде читати професор кафедри історії народів країн СНД Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету Тетяна Геннадіївна Таїрова-Яковлєва. Тетяна є визнаним фахівцем з історії України Нового часу, автором безлічі монографій і статей по цій темі.

Козацька доба в історії України подарувала багато чудових особистостей, яскравих і неповторних. Це була епоха можливостей. В лекції Тетяни мова піде про двох найромантичніших героїв того часу – Івана Богуна та Олексія Розумовського. Вони були абсолютно різні, з абсолютно дивовижною долею.

 

В лекції Олександра Алфьорова "як козаки дворянами стали? Глухівський повіт" йтиметься про процес отримання козаками дворянства на прикладі Глухівщини. Виявляється кожен козак мав право отримати дворянство! Як це можна було робити, які існували для цього підстави та чому цей процес зупинився?

Про це буде говорити лектор. А ще, він розповість про родові легенди козаків краю, як і для чого вони змінювали свої прізвища та чи були у них герби? Разом із аудиторією Олександр спробує пошукати відповідь на питання – що ж вкладали козаки у поняття "Предків"?

Лектор Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, ведучий Українського радіо, керівник Всеукраїнської кампанії "Пам'ять Нації", автор та упорядник 8 книг та понад 100 наукових статей.

 

Зареєструватися на захід можна за посиланням 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".