16 травня відбудеться Ніч історії Глухова

Сьома «Ніч історії Глухова» буде проходити онлайн на каналі YouTube

Першу лекцію майбутньої Ночі, "Легенди козацької України", буде читати професор кафедри історії народів країн СНД Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету Тетяна Геннадіївна Таїрова-Яковлєва. Тетяна є визнаним фахівцем з історії України Нового часу, автором безлічі монографій і статей по цій темі.

Козацька доба в історії України подарувала багато чудових особистостей, яскравих і неповторних. Це була епоха можливостей. В лекції Тетяни мова піде про двох найромантичніших героїв того часу – Івана Богуна та Олексія Розумовського. Вони були абсолютно різні, з абсолютно дивовижною долею.

 

В лекції Олександра Алфьорова "як козаки дворянами стали? Глухівський повіт" йтиметься про процес отримання козаками дворянства на прикладі Глухівщини. Виявляється кожен козак мав право отримати дворянство! Як це можна було робити, які існували для цього підстави та чому цей процес зупинився?

Про це буде говорити лектор. А ще, він розповість про родові легенди козаків краю, як і для чого вони змінювали свої прізвища та чи були у них герби? Разом із аудиторією Олександр спробує пошукати відповідь на питання – що ж вкладали козаки у поняття "Предків"?

Лектор Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, ведучий Українського радіо, керівник Всеукраїнської кампанії "Пам'ять Нації", автор та упорядник 8 книг та понад 100 наукових статей.

 

Зареєструватися на захід можна за посиланням 

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.