16 травня відбудеться Ніч історії Глухова

Сьома «Ніч історії Глухова» буде проходити онлайн на каналі YouTube

Першу лекцію майбутньої Ночі, "Легенди козацької України", буде читати професор кафедри історії народів країн СНД Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету Тетяна Геннадіївна Таїрова-Яковлєва. Тетяна є визнаним фахівцем з історії України Нового часу, автором безлічі монографій і статей по цій темі.

Козацька доба в історії України подарувала багато чудових особистостей, яскравих і неповторних. Це була епоха можливостей. В лекції Тетяни мова піде про двох найромантичніших героїв того часу – Івана Богуна та Олексія Розумовського. Вони були абсолютно різні, з абсолютно дивовижною долею.

 

В лекції Олександра Алфьорова "як козаки дворянами стали? Глухівський повіт" йтиметься про процес отримання козаками дворянства на прикладі Глухівщини. Виявляється кожен козак мав право отримати дворянство! Як це можна було робити, які існували для цього підстави та чому цей процес зупинився?

Про це буде говорити лектор. А ще, він розповість про родові легенди козаків краю, як і для чого вони змінювали свої прізвища та чи були у них герби? Разом із аудиторією Олександр спробує пошукати відповідь на питання – що ж вкладали козаки у поняття "Предків"?

Лектор Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, ведучий Українського радіо, керівник Всеукраїнської кампанії "Пам'ять Нації", автор та упорядник 8 книг та понад 100 наукових статей.

 

Зареєструватися на захід можна за посиланням 

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"