На Полтавщині відкрили пам’ятний знак на честь українсько-шведського союзу

У селі Великі Будища неподалік Диканьки на Полтавщині відкрили пам’ятний знак на честь «Великобудищанського трактату» — однієї з найбільш знакових подій Великої Північної війни та воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи.

Про це повідомляє інтернет-видання Полтавщина.

 

Урочистості організували Департамент культури і туризму Полтавської облдержадміністрації, Диканська районна рада та Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті.

Союзницький документ 1709 року між гетьманом Іваном Мазепою й кошовим отаманом Запорізької Січі Костем Гордієнком з одного боку та шведським королем Карлом ХІІ з іншого підписали у одній із церков села Великі Будища (ймовірно в Іоанно-Богословській (Успенській) — найдавнішій п'ятикупольній.

Ініціатор і організатор спорудження — директор місцевої школи, депутат районної ради, історик-краєзнавець Олександр Калашник. Виготовлення профінансовано зусиллями меценатів та коштом районного бюджету — згідно з рішенням Диканської районної ради.

У встановленні, благоустрої брали участь вчителі, громада села. На гранітній стелі зображено герби учасників тих історичних подій: гетьмана Івана Мазепи, шведського короля Карла XII та герб Війська Запорізького, а увінчує пам'ятник герб сотенного козацького містечка Великі Будища 1709 року.

Це перший пам'ятний знак українсько-шведському союзу на Полтавщині.

"Дослідники відзначають високий рівень міфологізації подій Великої Північної війни в Україні 1708-1709 років і воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи. Один із російських імперських міфів звучить просто і нахабно: українсько-шведського союзу взагалі не було!

Щойно відкритий пам'ятний знак спростовує ворожу пропаганду і засвідчує, що запорізькі козаки теж брали участь у тих подіях, що кошовий отаман Кость Гордієнко попри непрості стосунки з гетьманом, коли настав вирішальний час, коли йшлося про визволення України з — під московського ярма став на бік української ідеї, на бік гетьмана Мазепи", — наголосив у своєму виступі представник УІНП Олег Пустовгар.

"Основна особливість цього договору в тому, що шведський король зобов'язався не укладати мирової угоди з московським царем, доки не визволить з — під московської влади Україну й Запоріжжя. Сама ж подія мала величезне значення не лише для перебігу подій Великої Північної війни, а й для нас, сучасників", — говорилося на урочистостях.

Зокрема, Людмила Шендрик, заступниця директора музею "Поле Полтавської битви" з наукової роботи зауважила: "До українсько-шведського союзу приєдналися запорожці, які завжди конфліктували з Мазепою і це говорить про те, що в нас небагато історичних моментів, коли різні за політичними уподобаннями політичні сили забули про свої чвари і об'єдналися заради звільнення України від московської тиранії".

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"