Археологічна експедиція до Кам’янської Січі потребує допомоги. ФОТО. ВІДЕО

У серпні місяці повинна відбутись спільна запорізько-херсонська археологічна експедиція на Кам’янській Січі. Нестача фінансування робить неможливим проведення робіт, але археологи повні надії що завдяки Вашій допомозі цьогорічні дослідження відбудуться.

 

Кам'янська Січ заснована у 1709 р., й була шостою в історії Запоріжжя. Її виникненню передували пам'ятні, трагічні події. Після нападу військ Петра І на Чортомлицьку Січ та страти значної частини козацької старшини, частина козаків втекла та оселилася поблизу кордонів з кримсько-татарським ханством, заснувавши на річці Кам'янка нову січ.

Існує теорія про два періоди існування Кам'янської Січі (1709-1711 та 1728-1734 рр.), але не всі вчені погоджуються з цієї хронологією, але всі згодні, що на сьогодні це єдина (окрім Олешківської) козацька Січ, яка збереглась до сьогодні.

 

Збереглась не повністю, значна частина куренів першого ряду опинилася під водою Каховського водосховища, інша частина знаходиться в аварійному стані, кожного року потерпаючи від природних та антропогенних факторів.

 

Археологічні дослідження проводились на Січі починаючи з 1913 року, потім у 30-х, 50-х, 70-х, 90-х, майже кожні двадцять років. За цей час археологія значною мірою поширила наші знання та уявлення про козацький побут. Але все ще попереду, і потрібно продовжувати дослідження, відкривати нові пласти історії козацтва.


"Віримо, що розкопки будуть продуктивними та корисними для вітчизняної науки. Щиро дякуємо усім, миру Вам та добра!

Номер картки 4149 4993 4463 9503" - керівник експедиції Анатолій Волков.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".