Археологічна експедиція до Кам’янської Січі потребує допомоги. ФОТО. ВІДЕО

У серпні місяці повинна відбутись спільна запорізько-херсонська археологічна експедиція на Кам’янській Січі. Нестача фінансування робить неможливим проведення робіт, але археологи повні надії що завдяки Вашій допомозі цьогорічні дослідження відбудуться.

 

Кам'янська Січ заснована у 1709 р., й була шостою в історії Запоріжжя. Її виникненню передували пам'ятні, трагічні події. Після нападу військ Петра І на Чортомлицьку Січ та страти значної частини козацької старшини, частина козаків втекла та оселилася поблизу кордонів з кримсько-татарським ханством, заснувавши на річці Кам'янка нову січ.

Існує теорія про два періоди існування Кам'янської Січі (1709-1711 та 1728-1734 рр.), але не всі вчені погоджуються з цієї хронологією, але всі згодні, що на сьогодні це єдина (окрім Олешківської) козацька Січ, яка збереглась до сьогодні.

 

Збереглась не повністю, значна частина куренів першого ряду опинилася під водою Каховського водосховища, інша частина знаходиться в аварійному стані, кожного року потерпаючи від природних та антропогенних факторів.

 

Археологічні дослідження проводились на Січі починаючи з 1913 року, потім у 30-х, 50-х, 70-х, 90-х, майже кожні двадцять років. За цей час археологія значною мірою поширила наші знання та уявлення про козацький побут. Але все ще попереду, і потрібно продовжувати дослідження, відкривати нові пласти історії козацтва.


"Віримо, що розкопки будуть продуктивними та корисними для вітчизняної науки. Щиро дякуємо усім, миру Вам та добра!

Номер картки 4149 4993 4463 9503" - керівник експедиції Анатолій Волков.

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну