Археологічна експедиція до Кам’янської Січі потребує допомоги. ФОТО. ВІДЕО

У серпні місяці повинна відбутись спільна запорізько-херсонська археологічна експедиція на Кам’янській Січі. Нестача фінансування робить неможливим проведення робіт, але археологи повні надії що завдяки Вашій допомозі цьогорічні дослідження відбудуться.

 

Кам'янська Січ заснована у 1709 р., й була шостою в історії Запоріжжя. Її виникненню передували пам'ятні, трагічні події. Після нападу військ Петра І на Чортомлицьку Січ та страти значної частини козацької старшини, частина козаків втекла та оселилася поблизу кордонів з кримсько-татарським ханством, заснувавши на річці Кам'янка нову січ.

Існує теорія про два періоди існування Кам'янської Січі (1709-1711 та 1728-1734 рр.), але не всі вчені погоджуються з цієї хронологією, але всі згодні, що на сьогодні це єдина (окрім Олешківської) козацька Січ, яка збереглась до сьогодні.

 

Збереглась не повністю, значна частина куренів першого ряду опинилася під водою Каховського водосховища, інша частина знаходиться в аварійному стані, кожного року потерпаючи від природних та антропогенних факторів.

 

Археологічні дослідження проводились на Січі починаючи з 1913 року, потім у 30-х, 50-х, 70-х, 90-х, майже кожні двадцять років. За цей час археологія значною мірою поширила наші знання та уявлення про козацький побут. Але все ще попереду, і потрібно продовжувати дослідження, відкривати нові пласти історії козацтва.


"Віримо, що розкопки будуть продуктивними та корисними для вітчизняної науки. Щиро дякуємо усім, миру Вам та добра!

Номер картки 4149 4993 4463 9503" - керівник експедиції Анатолій Волков.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.