Слідчий комітет РФ підозрює українців у публікації фото нацистів під час акції «Безсмертний полк»

Слідчий комітет Росії підозрює громадян України в причетності до публікацій фотографій лідерів нацистської Німеччини під час онлайн-акції «Безсмертний полк».

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на пресслужбу Слідчого комітету Росії.

 

Фігурантами справи стали четверо громадян Росії. Кримінальні справи порушено проти Данила Симонова з Пермі, Андрія Шабанова з Самари, Дениса Воронцова з Волгограда, а також Вʼячеслава Круглова з Ульянівська.

Згідно з повідомленням, Круглов у 2017 році був засуджений за "злочин екстремістського характеру", а в 2018 — за крадіжку. У підозрюваних провели обшуки, їх допитують слідчі.

"Під час попереднього слідства встановлено інші епізоди аналогічних злочинів. Серед причетних до реабілітації нацизму є особи, які розміщували фотографії нацистських злочинців з території іноземних держав, зокрема України та Естонії", — йдеться в повідомленні.


Про що йдеться?

Акція "Безсмертний полк" у 2020 році в Росії проводилася онлайн через пандемію коронавірусу. Будь-хто охочий міг завантажити на сайті фото родичів-ветеранів, після чого вони зʼявлялись в інтернеті, по телебаченню і на медіа-екранах у форматі віртуальної ходи.

Як стверджує Слідчий комітет, у рамках акції були завантажені фотографії кількох лідерів нацистської Німеччини. Зокрема, зображення рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера супроводили коментарем про те, що на фотографії зображений нібито полковник Алексєєв В. М.

Крім того, на сайті "Банк памʼяті" розмістили анкету з фотографією Адольфа Гітлера та коментарем, що на ній зображено учасника "Великої Вітчизняної війни" "Гітле Адоль Алоїсо".

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.