Премію імені Георгія Ґонґадзе цьогоріч отримав Павло Казарін. ВІДЕО

Лауреатом цьогорічної премії імені Георгія Гонгадзе став публіцист і телеведучий, журналіст Павло Казарін.

Церемонія нагородження транслювалося наживо на суспільному телеканалі "UA.Культура".

 

"Ми живемо у реальності, коли за нашу свідомість борються всі, і цю різницю між реальністю та уявою людей про реальність намагаються збільшувати як окремі "фріки", як окремі політики, так навіть і цілі держави.

У нас насправді є багато приводів, щоб програти, але я не бачу жодного приводу для того, щоб складати зброю. Тому що перемагати, коли ти є у більшості, це дуже легка справа, а перемагати, коли ти є таким "андердогом", можливо, це і є справжнє діло, якому ти можеш присвятити своє життя.

Дезертувати не будемо саме тому, що це було б нечесно та нечемно по відношенню до людини, ім'я якої носить ця премія. Саме тому залишаємось на місцях та працюємо!", - зазначив у промові лауреата премії Казарін.

Також фіналістами цьогорічної премії були засновник "Телебачення Торонто" Роман Вінтонів (більш відомий як Майкл Щур) та засновник проєкту Ukrainer Богдан Логвиненко.


Довідково. Премія імені Георгія Ґонґадзе заснована 2019 року PEN Ukraine у партнерстві з Асоціацією випускників Києво-Могилянської бізнес-школи та виданням "Українська правда".

Мета Премії – підтримати журналістів, які не бояться викликів, здатні знаходити інноваційні способи доносити інформацію, сприяють впровадженню ліберальних реформ в Україні, відкривають нові можливості для цілого медіасередовища, спроможні створювати сталість у тому, що роблять, лишаються вірні професійним принципам і цінностям.

Сума винагороди для лауреата складає 100 тисяч гривень.

Премія вручається щороку 21 травня, у день народження Ґонґадзе. Першим лауреатом став Вахтанг Кіпіані.

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону