АНОНС: Акція пам'яті Георгія Ґонґадзе

У Києві відбудеться Акція пам’яті Георгія Ґонґадзе, приурочена до 21-х роковин вбивства українського журналіста. Акцію організовує Премія імені Георгія Ґонґадзе у партнерстві з Центром прав людини ZMINA.

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

Цього дня учасники акції, журналісти й правозахисники, згадають, який внесок Георгій Ґонґадзе зробив в розвиток української журналістики, а також нагадають, як насильницька смерть та її розслідування вплинули на медіаспільноту, українське суспільство та державу.

Під час акції буде озвучено звернення правозахисних та медійних організацій до української влади із закликом ефективно й прозоро розслідувати вбивство Ґонґадзе та інших українських журналістів, виконати вимоги Комітету міністрів Ради Європи у справі Ґонґадзе.


Учасники акції:

Валентина Теличенко – правозахисниця, представниця сім'ї Ґонґадзе;

Тетяна Терен – виконавча директорка Українського ПЕН;

Мирослава Барчук – журналістка, телеведуча, лауреатка Премії Ґонґадзе-2021;

Ольга Падірякова – головна редакторка сайту Центру прав людини ZMINA;

Севгіль Мусаєва – головна редакторка видання "Українська правда";

Оксана Мамченкова – координаторка проєктів в Українському ПЕН (Премія Ґонґадзе, Дискусійний ПЕН-клуб).


Модераторка акції: Ольга Сніцарчук – журналістка, телеведуча.


Трансляцію акції можна буде переглянути на Facebook-сторінках Центру прав людини ZMINA, Премії імені Георгія Ґонґадзе, Українського ПЕН, видань "Детектор медіа" та "Українська правда", Львівського медіафоруму, Асоціації випускників kmbs.


Організатор: Премія імені Георгія Ґонґадзе

Організаційні партнери: Український ПЕН, Центр прав людини ZMINA, Львівський Медіафорум

Інформаційний партнер: Детектор медіа


Час: 16 вересня, четвер, 11:00


Місце: в Іллінському сквері


Премія імені Георгія Ґонґадзе – відзнака та екосистема ініціатив для незалежних журналістів, заснована Українським ПЕН у партнерстві з Києво-Могилянською Бізнес-Школою, Асоціацією випускників kmbs та виданням "Українська правда". Премія вручається раз на рік, 21 травня, в день народження Ґонґадзе.

Лауреатами Премії були Вахтанґ Кіпіані (2019), Павло Казарін (2020), Мирослава Барчук (2021).



Читайте також:

Пробач, Гіє! Сьогодні ми могли б святкувати 50-тиріччя журналіста Георгія Гонгадзе

Гонгадзе і сумбурні думки

Мама свого Сина. Я і Україна в боргу перед Лесею Корчак...

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.