Заява Євросоюзу у справі історика Юрія Дмитрієва

Євросоюз закликав російську владу терміново звільнити карельського історика, якого переслідують за надуманими звинуваченнями

 

Європейський Союз продовжує уважно стежити за розвитком ситуації щодо Юрія Дмитрієва, шанованого історика, відомого своїм безкомпромісним дослідженням і документуванням масових поховань жертв радянських репресій 1937-1938 рр., Голови Карельського відділення товариства "Меморіал" в Російській Федерації.

23 березня 2020 року Верховний суд Карелії продовжив термін тримання його під вартою до 25 червня 2020 року. 7 травня 2020 року прохання про звільнення Дмитрієва з ув'язнення в зв'язку зі спалахом короновірусу у вʼязниці була відхилена судом.

"Ми вже неодноразово висловлювали свою стурбованість … щодо його попереднього ув'язнення, що триває вже два роки в ході тривалого таємного судового розгляду за сумнівними звинуваченнями, які пов'язані з його роботою історика і правозахисника.

Ми неодноразово закликали до його звільнення і робимо це зараз, відзначаючи терміновість цієї вимоги, оскільки поганий стан здоров'я і вік роблять його схильним до додаткового ризику в ситуації пандемії COVID-19" - йдеться у заяві.

Ми закликаємо Російську Федерацію дотримуватися своїх зобов'язань перед ОБСЄ.

Окрім членів Євросоюзу до заяви приєднались Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Норвегія, Україна, Грузія і Канада.

З повним текстом заяви можна ознайомитись за лінком.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.