Суд заборонив УІНП оцінювати символіку дивізії СС "Галичина"

Суд відхилив вимоги позивачки заборонити пропаганду символіки дивізії “Галичина”

 

У середу, 27 травня, окружний адміністративний суд Києва виніс рішення, яким "визнав протиправними дії Українського інституту національної пам'яті (…) по наданню висновку про те, що символіка 14-ї  гренадерської дивізії військ СС "Галичина" (1-ї Української дивізії УНА), відповідно до українського законодавства, не є символікою націонал-соціалістичного тоталітарного режиму, поширення або використання якої в Україні заборонено".

Як передає "Новинарня", про це йдеться в тексті рішення суду, поширеному в соцмережах співробітниками УІНП.

Позов про це до ОАСК подавала киянка Наталія Мясникова. Він задоволений частково.

Суд зобов'язав УІНП та його посадових осіб утриматися від дій щодо поширення висновку про символіку дивізії "Галичина" в майбутньому, а також стягнув з Інституту на користь Мясникової суму судового збору – 960 грн.

При цьому колегія суду на чолі з головуючою суддею Аріною Літвіновою відхилила вимоги, в яких позивачка вимагала від Інституту заборонити пропаганду символіки дивізії "Галичина".

Коментуючи рішення суду, колишній голова Інституту нацпам'яті, нині – народний депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович зазначив, що в оприлюдненій ухвалі немає нічого про те, чи є символіка дивізії "Галичина" символікою націонал-соціалістичного тоталітарного режиму.

"Суд вирішив, що Український інститут національної пам'яті не мав відповідати на звернення громадянина щодо приналежності цієї символіки до нацистської. Хоча як УІНП, центральний орган виконавчої влади, міг не надати відповіді громадянину – для мене залишається загадкою", – написав В'ятрович у фейсбуці.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.