В США вандали обмалювали меморіал Першої світової війни

У місті Пітсбург (штат Пенсільванія) невідомі вандали розмалювали памʼятник учасникам Першої світової війни комуністичними символами

В останній понеділок травня у США відзначається день памʼяті. Цей день присвячений американським військовослужбовцям, що загинули у всіх війнах і збройних конфліктах, в яких США брали участь.

25 травня у місті Пітсбург (штат Пенсільванія) виявлено факт вандалізму щодо меморіалу Першій світовій війні. Меморіал був облитий червоною фарбою та обмальований комуністичними символами.

Також на памʼятнику був зроблений напис "19 червня 1986 року. Слава дню героїв". Дата 19 червня 1986 року відома тим, що цього дня в Перу стались криваві сутички у вʼязницях між засудженими членами лівосоціалістичних організацій та урядовими військами.

Мотиви вандалів наразі залишаються невиясненими.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.