Посол України відмовився від участі в спільній з послом РФ церемонії в Берліні

Посол України в Німеччині Андрій Мельник відмовився від запрошення бургомістра Берліна відзначити завершення Другої світової війни у Європі в компанії послів РФ і Білорусі.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Tagesspiegel.

 

Кілька тижнів тому три посли отримали запрошення від бургомістра Берліна Міхаеля Мюллера. Разом з представниками Росії, України та Білорусі він хотів 2 травня покласти вінки на вшанування закінчення Другої світової війни в районі Берлін-Темпельхоф.

"На першому плані цього заходу є передусім вшанування російських, українських і білоруських солдатів Червоної армії" - пояснили в мерії Берліна.

Однак посол України відмовився від участі у заході.

Мельник пояснив, що високо цінує запрошення: "Це визнання незаперечного внеску українського народу у звільнення Європи від нацистського режиму."

Посол підкреслив, що пам'ять жертв війни є для нього моральним обов'язком. Проте йому довелося утриматися від участі у заході 2 травня.

"Навіть у найстрашнішому кошмарі я не можу уявити собі покладання вінків поруч з представником країни, яка вже більше шести років цинічно веде кровопролитну війну на сході України", - сказав Мельник, попросивши мерію про розуміння.

"Дуже шкода, що бургомістр, мабуть, забув про ці факти, що викликають тривогу. Ми, українці, хотіли б більше чуйності і співпереживання" – пояснив посол.

Через 75 років після закінчення Другої світової війни дипломат бачить "білі плями" в німецькій культурі пам'яті, особливо у зв'язку зі знищенням українців під час війни.

За його словами, це ганебно, що в Берліні досі немає пам'ятника українським жертвам нацизму. Поінформованість про ці жертви також ігнорується німецькою громадськістю.

"Тому я звертаюся до Бундестагу і Берлінського Сенату з проханням встановити Меморіал українським жертвам нацистів на видному місці в центрі федеральної столиці" - заявив Мельник.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.