АНОНС: Онлайн-дискусія «Перший Зимовий похід Армії УНР: відчайдушна самопожертва чи успішна військова операція?»

УІНП запрошує на онлайн-дискусію «Перший Зимовий похід Армії УНР: відчайдушна самопожертва чи успішна військова операція?» (до 100-річчя завершення Першого Зимового походу Армії УНР (1920-2020).

Про це йдеться на сторінці Інституту.

 

Перший Зимовий похід – таку назву отримав військовий рейд Армії Української Народної Республіки під проводом Михайла Омеляновича-Павленка тилами російських Добровольчої та Червоної армій взимку-навесні 1920 року.

Похід тривав п'ять місяців — з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 років — і став однією з найбільш героїчних і успішних бойових операцій часів Української революції 1917-1921 років.

Учасники походу подолали більше 2500 кілометрів територією сучасних Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей, провівши понад 50 успішних боїв.

6 травня 2020 року виповнюється 100 років завершення Зимового походу. Біля села Писарівка сучасного Ямпільського району Вінницької області передові відділи Армії УНР під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка зустрілись з розвідувальними підрозділами 2-ї Стрілецької дивізії полковника Олександра Удовиченка, що наступали з заходу спільно з польськими союзниками і вже спільно звільняли Україну від московсько-більшовицьких загарбників.


Учасники:

Тетяна Швидченко, кандидатка історичних наук, дослідниця Першого Зимового походу, засновниця освітньої платформи "Експертний Корпус";

Михайло Ковальчук, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України;

Олександр Федоришен, історик, директор Центру історії Вінниці, організатор фестивалю військово-історичної реконструкції "Вінниця – Столиця УНР";

Сергій Гула, кандидат історичних наук, заступник директора Центру історії Вінниці;


МодераторБогдан Галайко, кандидат історичних наук, начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті


Питання до обговорення:

Навіщо потрібен був Зимовий похід?

Чим вимірюється успіх Першого Зимового походу?

Які результати походу для армії УНР і для України?

Чи достатньо сучасне суспільство знає про Зимовий похід та Українську революцію 1917-1921 років?

Які уроки тієї сторінки минулого є актуальними для сьогодення?

Навіщо і як потрібно пам'ятати про Перший Зимовий похід?

Чи може бути пам'ять про Перший Зимовий похід туристично привабливою?


Час: 6 травня, середа, 18:00


Трансляція буде доступна на сторінці Українського інституту національної пам'яті у мережі Facebook.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.