У Вінниці встановили порушника, який розфарбував монумент невідомих солдатів

Вінницькі поліцейські встановили особу чоловіка, який розфарбував пам’ятник у центрі міста: чорною фарбою він виділив чоботи та зброю трьох невідомих солдат. У поліції зазначають, що будуть проводити психіатричну експертизу.

Про це повідомляє видання "Місто".

 

-Встановили особу – це вінничанин 1985 року народження. Він пояснив, що вирішив "облагородити" цей пам'ятник, – розповіла заступниця начальника Відділу комунікації ГУНП Вінницької області Ірина Добровольська. – Офіційно чоловік на обліку не стоїть, однак є підозра, що у нього проблеми з психікою. Тому будуть проводити експертизу.

За цим фактом слідство розпочало кримінальне провадження за ч.2 ст. 297 КК України (оскверненням або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам'ятника, спорудженого в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни).

За таке правопорушення передбачено покарання до 5 років позбавлення волі.

У поліції також додали, що плиту, яка впала неподалік від пам'ятника, ніхто не намагався пошкодити.

-Вона відвалилася. Люди її поставили поруч, щоб ніхто не розвалив і не розтоптав. Її треба прикріпити назад, – підкреслила Ірина Добровольська.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…