У мережі з’явилася перша віртуальна екскурсія Києвом

Першу віртуальну екскурсію столицею з понад 50 локаціями історичного середмістя виклали у відкритий доступ.

Про це повідомляє пресслужба Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації у Facebook.

 

"Як гуляти Києвом, якщо ви в Амстердамі чи Берліні, їдете поїздом зі Львова до Вінниці або ж просто дотримуєтесь правил карантину? Так само, як Лувром чи оперним театром Лондону – онлайн!

Світ рушає у віртуальний простір, а ми йдемо за ним! Вже зараз у відкритому безкоштовному доступі представлена перша в Україні віртуальна екскурсія столицею "Ворота в Київ". А до Дня Києва вийшла ще й англійська версія мандрівки!", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що тур створили у зручному для користування форматі слайдера. Усе, що потрібно онлайн-мандрівнику, – перейти на сторінку екскурсії з персонального комп'ютера чи планшета та гортати вперед чи назад.

Загалом зараз там уже представлено понад 50 локацій київського середмістя, більше 100 слайдів із прольотами та проникненнями, цифровими паспортами, відеоблогами, фотографіями та відео.

Наразі розробники працюють над мобільною версією, яка скоро має порадувати шанувальників прогулянок містом.

Інформацію для мандрівників зібрала команда громадської організації "Живе місто. Київ". Проєкт в межах Громадського бюджету Києва задумали та реалізували студенти та викладачі Київського університету імені Бориса Грінченка, який займається діджиталізацією київських локацій.

Через QR-коди, розроблені командою організації, мандрівники можуть дізнатися про столицю українською та англійською мовами.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…