У Швеції розкрили вбивство прем'єра Улофа Пальме 1986 року

У Швеції оголосили результати розслідування убивства прем’єр-міністра Улофа Пальме, якого застрелили на вулиці 34 роки тому

У Швеції оголосили результати розслідування убивства прем'єр-міністра Улофа Пальме, якого застрелили на вулиці 34 роки тому.

Спеціальну заяву сьогодні зробив прокурор Крістер Петерссон, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Expressen.

 

Пальме був застрелений 28 лютого 1986 року, після того, як він і його дружина Лісбет Пальме вийшли з кінотеатру в Стокгольмі. Вона була поранена під час нападу і пізніше упізнала стрільця - злочинця Крістера Петтерссона (за дивним збігом обставин майже ідентичне ім'я має прокурор у цій справі). Він був засуджений за вбивство Пальме, але пізніше вирок скасували, а вбивство залишалося нерозгаданою таємницею.

Сьогодні прокурор оголосив, що вбивство скоїв Стиг Енгстрьом. Він працював у страховій компанії Skandia поблизу місця вбивства, його допитували як свідка у перші дні слідства. Але як потенційного підозрюваного його почали розглядати лише кілька років тому.

Енгстрьом скоїв самогубство у 2000 році, а це означає, що йому не можуть висунути звинувачення. Було висловлено припущення, що Енгстрьом вбив Пальме через ліві погляди прем'єр-міністра.

Він брехав про моменти після вбивства, навіть стверджуючи, що намагався реанімувати Пальме. Згодом з'ясувалося, що він проходив навчання зі зброєю.

"Оскільки Стіг Енгстрьом помер, я не можу пред'являти звинувачення і не проводитиму допитів. Тому я вирішу закрити попереднє розслідування", - заявив прокурор.

Швеція поновила розслідування вбивства Пальме у 2016 році. Очолив нове розслідування головний прокурор Стокгольма Крістер Петерссон. Він понад 20 років займається розслідуванням гучних справ, в тому числі вбивства в 2003 році міністра закордонних справ Анни Лінд, яку зарізали в універмазі.

Попередній підозрюваний у справі про вбивство прем'єра Петтерссон був дрібним злочинцем і наркоманом, якого упізнала вдова прем'єра.

За кілька місяців апеляційний суд звільнив підозрюваного, відхиливши докази прокуратури. Петтерссон помер в 2004 році, за даними шведських ЗМІ, він зізнався у вбивстві перед останньою сповіддю.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.