Зеленського не запросили на парад перемоги в Москві

Кремль не надіслав запрошення на парад перемоги в Москві 24 червня президентові України Володимиру Зеленському

Як передає Новинарня з посиланням на "Інтерфакс" у середу, 10 червня, прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков повідомив: "Як ми знаємо, Україна не є де-факто, і багато в чому, де-юре, учасницею СНД, не проявляє бажання якимось чином продовжувати роботу в цих структурах, і жодного разу не сигналізувала про своє бажання розділити радість від свята Перемоги".

За його словами, акцент робили на запрошенні очільників держав СНД, а також партнерів, які самі "виявляли бажання приїхати, аби ми раділи".

Пєсков зазначив, що участь в параді перемоги 24 червня підтвердили лідери Казахстану, Киргизії, Молдови, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, Сербії, Хорватії.

На питання, чи була отримана відповідь від президента Білорусі Олександра Лукашенка, Пєсков сказав, що "поки ні".

"Ціла низка лідерів також отримали запрошення, і ми очікуємо від них підтвердження в найближчий день", – наголосив прессекретар Володимира Путіна.

 
ФОТО: "РАДІО СВОБОДА"

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.