У Франції видали другу частину суперечливих коміксів про Євромайдан. ФОТО

Друга частина коміксів про Революцію Гідності – Maїdanlove – де оповідається історія кохання під час буремних подій, вийшла друком у Франції.

Збірку випустило видавництво Grand Angle, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 

У коміксах у вельми довільній і суперечливій щодо політичних реалій формі розповідається про трьох молодих людей - Богдана, Олену та Іванну.

Богдан – військовослужбовець підрозділу "Беркут", який мусить виконувати накази для придушення Євромайдану. Олена й Іванна – активістки революції. За сюжетом, натхненний коханням Богдан збагнув злочинність режиму Януковича та покинув службу в "Беркуті".

 

Усе це відбувається на тлі прагнень президента РФ Путіна завадити європейській інтеграції України та посилити контроль над країною через Януковича, який, за версією авторів, одержимий своїм золотим унітазом. Присутні в цій історії й "неонацисти" (знову ж таки, у викладі французьких авторів) із партії "Свобода".

 

Варто зауважити, що у коміксі доволі правдиво представлені прагнення українців, які виступили проти корупції, злочинної влади, намагань Кремля підпорядкувати Україну та заблокувати її європейський шлях.

Згадують автори і героїв Небесної сотні. "Майдан завжди сумуватиме за цими загиблими. Вони ніколи не будуть забуті", - каже одна з героїнь.

 


Перша збірка коміксів Maїdanlove про події Революції Гідності вийшов у Франції навесні 2019 року.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.