У Франції видали другу частину суперечливих коміксів про Євромайдан. ФОТО

Друга частина коміксів про Революцію Гідності – Maїdanlove – де оповідається історія кохання під час буремних подій, вийшла друком у Франції.

Збірку випустило видавництво Grand Angle, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 

У коміксах у вельми довільній і суперечливій щодо політичних реалій формі розповідається про трьох молодих людей - Богдана, Олену та Іванну.

Богдан – військовослужбовець підрозділу "Беркут", який мусить виконувати накази для придушення Євромайдану. Олена й Іванна – активістки революції. За сюжетом, натхненний коханням Богдан збагнув злочинність режиму Януковича та покинув службу в "Беркуті".

 

Усе це відбувається на тлі прагнень президента РФ Путіна завадити європейській інтеграції України та посилити контроль над країною через Януковича, який, за версією авторів, одержимий своїм золотим унітазом. Присутні в цій історії й "неонацисти" (знову ж таки, у викладі французьких авторів) із партії "Свобода".

 

Варто зауважити, що у коміксі доволі правдиво представлені прагнення українців, які виступили проти корупції, злочинної влади, намагань Кремля підпорядкувати Україну та заблокувати її європейський шлях.

Згадують автори і героїв Небесної сотні. "Майдан завжди сумуватиме за цими загиблими. Вони ніколи не будуть забуті", - каже одна з героїнь.

 


Перша збірка коміксів Maїdanlove про події Революції Гідності вийшов у Франції навесні 2019 року.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.