У Франції видали другу частину суперечливих коміксів про Євромайдан. ФОТО

Друга частина коміксів про Революцію Гідності – Maїdanlove – де оповідається історія кохання під час буремних подій, вийшла друком у Франції.

Збірку випустило видавництво Grand Angle, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 

У коміксах у вельми довільній і суперечливій щодо політичних реалій формі розповідається про трьох молодих людей - Богдана, Олену та Іванну.

Богдан – військовослужбовець підрозділу "Беркут", який мусить виконувати накази для придушення Євромайдану. Олена й Іванна – активістки революції. За сюжетом, натхненний коханням Богдан збагнув злочинність режиму Януковича та покинув службу в "Беркуті".

 

Усе це відбувається на тлі прагнень президента РФ Путіна завадити європейській інтеграції України та посилити контроль над країною через Януковича, який, за версією авторів, одержимий своїм золотим унітазом. Присутні в цій історії й "неонацисти" (знову ж таки, у викладі французьких авторів) із партії "Свобода".

 

Варто зауважити, що у коміксі доволі правдиво представлені прагнення українців, які виступили проти корупції, злочинної влади, намагань Кремля підпорядкувати Україну та заблокувати її європейський шлях.

Згадують автори і героїв Небесної сотні. "Майдан завжди сумуватиме за цими загиблими. Вони ніколи не будуть забуті", - каже одна з героїнь.

 


Перша збірка коміксів Maїdanlove про події Революції Гідності вийшов у Франції навесні 2019 року.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.