Дві брили з петрогліфами віднайшли в Карпатах. ФОТО

Турист Василь Фіцак разом з друзями віднайшов дві брили з петрогліфами (зображення на кам’яній основі).

Про це чоловік розповів кореспондентам Суспільного.

 

Камені із зображеннями знайшли на дорозі з полонини Глистовата в Перкалабу – це на кордоні з Румунією. Група туристів йшла незвичним маршрутом, де не було жодних стежок. Рухались за навігацією.

"Спочатку випадково знайшли один камінь з якимось містичним знаком. Потім за декілька метрів знайшли іншу брилу, де було вже більше цих знаків.

Сказати точно, хто залишив і якого вони періоду, я не можу, бо не є спеціалістом у цій сфері. Але ці написи вразили нас. Ми зробили кілька знімків. Оглянули поверхнево. Це цікаво", - розповів Василь Фіцак.

 

Історик та археолог Тарас Ткачук вважає, що такі камені мають історичну цінність. Їх потрібно дослідити і зберегти. Поки що фахівець має дві версії походження цих наскельних зображень.

"Був у церкви такий період з восьмого по дев'яте століття – іконоборці. Потім їх заборонили, на них були сильні гоніння, вони ховалися по різних землях. Деякі історики вважають, що були вони в Карпатах і десь у наших землях. Не виключено, що це якраз зображення іконоборців.

 

Ще був другий рух в Х-XV століттях на Балканах – богоміли. Вони так само полюбляли різноманітні зображення на скелях. Чи зображували вони хрести – це питання. Але там є не тільки зображення хрестів. Наскільки я бачив по фото, то є ще зображення трохи інші", - розповів Тарас Ткачук.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.