На аукціоні в Парижі продали лист Ван Гога і Гогена, де описувались відвідини борделів

На аукціоні Drouot у Парижі продали лист, написаний художниками Вінсентом Ван Гогом і Полем Гогеном, у якому вони описували свої відвідини борделів.

Про це пише RFI.

 
ФОТО: AFP

Листа продали за €210 тисяч, його придбав Фонд Вінсента Ван Гога.

Художники написали його своєму другові, французькому живописцю Емілю Бернарду наприкінці 1888 року. У листі вони описували спільне проживання та роботу у французькому місті Арль.

Музей Ван Гога в Амстердамі, де листа виставлять наприкінці цього року, заявив, що це єдине листування, яке Ван Гог коли-небудь вів з іншим художником.

"Тепер щодо того, що вас зацікавить: ми влаштували кілька екскурсій по борделях і, ймовірно, будемо часто їздити туди на роботу", — написав Ван Гог.

"Наразі Гоген працює над зображенням кафе, яке я теж малював, але з фігурами, поміченими в борделях. Це обіцяє стати прекрасною роботою", — додав видатний художник.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.