На аукціоні в Парижі продали лист Ван Гога і Гогена, де описувались відвідини борделів

На аукціоні Drouot у Парижі продали лист, написаний художниками Вінсентом Ван Гогом і Полем Гогеном, у якому вони описували свої відвідини борделів.

Про це пише RFI.

 
ФОТО: AFP

Листа продали за €210 тисяч, його придбав Фонд Вінсента Ван Гога.

Художники написали його своєму другові, французькому живописцю Емілю Бернарду наприкінці 1888 року. У листі вони описували спільне проживання та роботу у французькому місті Арль.

Музей Ван Гога в Амстердамі, де листа виставлять наприкінці цього року, заявив, що це єдине листування, яке Ван Гог коли-небудь вів з іншим художником.

"Тепер щодо того, що вас зацікавить: ми влаштували кілька екскурсій по борделях і, ймовірно, будемо часто їздити туди на роботу", — написав Ван Гог.

"Наразі Гоген працює над зображенням кафе, яке я теж малював, але з фігурами, поміченими в борделях. Це обіцяє стати прекрасною роботою", — додав видатний художник.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.