Скам’янілість під назвою "Штука" виявилася яйцем, якому 68 мільйонів років. ФОТО

Знайдена в Антарктиді таємнича викопна скам’янілість розміром із футбольний м’яч, яку вчені прозвали The Thing (Штука), виявилася яйцем із м’якою шкаралупою.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на портал Science Alert.

 
фото: M. Ellison/AMNH

"Загадкова скам'янілість під умовною назвою "Штука" (The Thing) виявилася за підсумками аналізу велетенським яйцем, знесеним близько 68 млн років кимось на кшталт вимерлої морської змії", - йдеться в повідомленні.

За словами провідного автора дослідження, наукового співробітника Техаського університету в Остіні Лукаса Лежандра, це відкриття має припинити майже десятиліття спекуляцій про скам`янілість і змінити уявлення про життя морських істот. "Дуже рідко можна знайти викопні яйця з м'якою шкаралупою, які так добре збереглися", — сказав Лежандр.

 
ФОТО: Francisco Hueichaleo, 2020

Як відомо, ця скам'янілість була виявлена у 2011 році групою чилійських вчених, котрі працюють в Антарктиді. Вона була схожа на печену картоплю, але розмірами 28 на 18 сантиметрів.

Багато років вчені марно досліджували знахідку, поки у 2018 році палеонтолог не припустив, що це може бути яйце. Це була не найочевидніша гіпотеза, оскільки всередині не було скелета, що підтверджує це.

Аналіз зрізів скам'янілості виявив "шарувату структуру, схожу на м'яку мембрану, і набагато тонший твердий зовнішній шар, що говорить про те, що він мав м'яку оболонку".

 
ФОТО: Legendre et al., Nature, 2020

Команда вважає, що це яйце було не динозавра — види, що жили в Антарктиді в той час, були надто малі, щоб відкласти таке гігантське яйце, а ті, які були досить великими, відкладали яйця сферичної, а не овальної форми.

Вчені вважають, що це яйце якоїсь рептилії, можливо, з групи великих морських плазунів, відомої як мозазаври, які були поширені в регіоні. На це вказує і місце виявлення, яке 68 мільйонів років тому було теплим океанським мілководдям, і сусідні знахідки, включаючи фрагменти скелетів молодих мозазаврів.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.