Скам’янілість під назвою "Штука" виявилася яйцем, якому 68 мільйонів років. ФОТО

Знайдена в Антарктиді таємнича викопна скам’янілість розміром із футбольний м’яч, яку вчені прозвали The Thing (Штука), виявилася яйцем із м’якою шкаралупою.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на портал Science Alert.

 
фото: M. Ellison/AMNH

"Загадкова скам'янілість під умовною назвою "Штука" (The Thing) виявилася за підсумками аналізу велетенським яйцем, знесеним близько 68 млн років кимось на кшталт вимерлої морської змії", - йдеться в повідомленні.

За словами провідного автора дослідження, наукового співробітника Техаського університету в Остіні Лукаса Лежандра, це відкриття має припинити майже десятиліття спекуляцій про скам`янілість і змінити уявлення про життя морських істот. "Дуже рідко можна знайти викопні яйця з м'якою шкаралупою, які так добре збереглися", — сказав Лежандр.

 
ФОТО: Francisco Hueichaleo, 2020

Як відомо, ця скам'янілість була виявлена у 2011 році групою чилійських вчених, котрі працюють в Антарктиді. Вона була схожа на печену картоплю, але розмірами 28 на 18 сантиметрів.

Багато років вчені марно досліджували знахідку, поки у 2018 році палеонтолог не припустив, що це може бути яйце. Це була не найочевидніша гіпотеза, оскільки всередині не було скелета, що підтверджує це.

Аналіз зрізів скам'янілості виявив "шарувату структуру, схожу на м'яку мембрану, і набагато тонший твердий зовнішній шар, що говорить про те, що він мав м'яку оболонку".

 
ФОТО: Legendre et al., Nature, 2020

Команда вважає, що це яйце було не динозавра — види, що жили в Антарктиді в той час, були надто малі, щоб відкласти таке гігантське яйце, а ті, які були досить великими, відкладали яйця сферичної, а не овальної форми.

Вчені вважають, що це яйце якоїсь рептилії, можливо, з групи великих морських плазунів, відомої як мозазаври, які були поширені в регіоні. На це вказує і місце виявлення, яке 68 мільйонів років тому було теплим океанським мілководдям, і сусідні знахідки, включаючи фрагменти скелетів молодих мозазаврів.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".