Ройтбурда знову звільнили з посади директора музею

Апеляційний суд ухвалив рішення, згідно з яким Олександр Ройтбурд звільнений з посади директора Одеського художнього музею.

Про це повідомляє Думская.

 

"Одеський апеляційний суд скасував рішення Приморського райсуду міста від 10 лютого, яке, своєю чергою, скасовувало рішення облради від 4 вересня 2019 року про розірвання контракту з директором Одеського художнього музею Олександром Ройтбурдом", - ідеться в повідомленні.

Зазначається, що апеляційний суд констатував: Ройтбурд був призначений на посаду відповідно до законної процедури, але все ж таки припустився низки порушень. Зокрема проводив у музеї концерти, не пустив у фонди з перевіркою депутатів, робив ремонт без погодження робіт з облрадою.

Сам Ройтбурд написав у Facebook: "Боротьба триває. Завтра почнемо рефлексувати. Я сподіваюся в Україні, крім дивних судових рішень, ще діють ЗАКОНИ з великої літери З".


Нагадаємо, відомий художник Олександр Ройтбурд 6 грудня 2017 року переміг у відбірковому конкурсі на посаду директора Одеського художнього музею. 19 березня 2018 року голова ОДА підписав п'ятирічний контракт з Ройтбурдом, призначивши його директором музею. Кандидатуру художника тоді не підтримала обласна рада.

4 вересня 2019 року облрада з ініціативи групи представників Опозиційного блоку ухвалила рішення про звільнення Ройтбурда з посади керівника музею, що викликало обурення громадськості.

Голова ОДА, керуючись вимогами Закону "Про культуру", відмовився видати розпорядження про звільнення Ройтбурда з посади, а сам художник оскаржив рішення облради в суді.

У жовтні 2019 року Міністерство культури, молоді та спорту назвало рішення про звільнення Ройтбурда безпідставним.

У лютому 2020 року суд визнав незаконним і скасував рішення Одеської облради про звільнення Ройтбурда з посади директора Одеського художнього музею.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.