На Прикарпатті зріжуть "дуб Симона Петлюри"

На Прикарпатті зріжуть «дуб Симона Петлюри», адже дерево, якому понад 600 років, стало загрозою для людей.

Про це повідомив депутат Івано-Франківської міської ради Віталій Мерінов.

 

"Дуб Симона Петлюри. Вік – понад 600 років. За легендою, 1920 року під ним відпочивав Симон Петлюра. 20 січня 2012 року депутати Івано-Франківської обласної ради ухвалили рішення про надання "Дубу Симона Петлюри" статусу заповідного об'єкта та включили його до складу обласного природно-заповідного фонду, а у п'ятницю, 29 травня, на сесії обласної ради його позбавили цього статусу (звернулась громада Маріямпіля, бо дерево аварійне, становить загрозу життю та здоров'ю мешканців). Тож незабаром його зріжуть", - написав Мерінов.

 

Відомо, що "дуб Симона Петлюри" росте на території Маріямпільського дендропарку, що в селі Маріямпіль, Галицького району. Його висота 25 м, радіус стовбура - 6,24 м.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.