У Львові відкрили мурал, присвячений пам’яті Василя Сліпака. ФОТО

У понеділок, 29 червня, в четверту річницю від дня смерті українського соліста Паризької національної опери, волонтера, учасника бойових дій на Сході України Василя Сліпака на вулиці Дорошенка у центрі Львова відрили мурал із його зображенням.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Наше основне завдання, щоб глядач відкрив для себе меседж: тут поєднані дві особи Василя – воїна та митця. Звичайно, перша – більша, бо вона в контексті сирої землі, це останній його бій, підсвічений сценічними софітами", - зазначив Святослав Владика, керівник групи митців "Sacred Universe", що працювала над проєктом.

 

За його словами, це третій мурал, створений у межах проєкту "Генії мікрорайонів". Загалом їх планується шість.

Мурал називається "Наш Сліпак — вічний міф". На війні у Василя був позивний "Міф", скорочено від Мефістофель, з опери "Фауст". Арія Мефістофеля була улюбленою у Сліпака, і він часто її виконував.

Як зазначив міський голова Львова Андрій Садовий, мурал має подвійне значення: по-перше, це монументальне мистецтво, а з іншої сторони – це естетичний вигляд міських будівель та благоустрій міста.

 

На відкритті муралу виступила Львівська державна академічна чоловіча хорова капела "Дударик", вихованцем і гордістю якої був Сліпак.


Довідково. Оперний співак Василь Сліпак багато років жив і працював у Франції, в паризькій опері. З початком війни на Донбасі повернувся в Україну, пішов добровольцем на фронт у 2015 році. 29 червня 2016 року брав участь у звільнені одного з сіл на Донеччині, де і був вбитий ворожим снайпером. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

 

Сліпак – кавалер ордена "За мужність" І ступеня, Герой України, кавалер ордена "Золота Зірка".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.