На станції метро "Золоті ворота" відкрилась виставка присвячена Варшавському договору. ВІДЕО

2 червня у київському метро, на станції «Золоті ворота», відкрилася виставка до 100-річчя укладення Союзу Пілсудський – Петлюри.

Про це повідомляє "Польський інститут".

 

"У цьому році ми святкуємо 100-ту річницю польсько-української угоди, яку називають теж Пактом Пілсудський-Петлюра. Саме тому, ми, у співпраці з Музеєм Юзефа Пілсудського в Сулеювку та Військовим історичним бюро, протягом кількох найближчих днів збираємось нагадати про польсько-українську діяльність, що призвела до політично-військового союзу незалежної Польщі та незалежної України.

Незважаючи на те, що ми знаємо, чим закінчився 1920 рік, все ж вважаємо, що події минулого мають стати для нас уроком, а герої тих подій повинні зайняти почесні місця у нашій спільній пам'яті." - йдеться у повідомленні.


Виставку підготували: Польський Інститут у Києві, Музей Юзефа Пілсудського у Сулеювку, Військове історичне бюро.

Ініціатори виставки: Бартош Мусялович, Кшиштоф Васілевський


Виставка триватиме до 2 липня. Більше деталей за посиланням.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.