У Черкасах археологи знайшли подвірʼя гончара XVIII століття

У центрі Черкас знайшли унікальні археологічні об'єкти. Археологи розкопали доіндустріальну кераміку та 300-річну гончарну піч

 

У травні 2020 року співробітники Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини долучилися до археологічних розкопок у середмісті Черкас, які проводила експедиція Інституту археології НАН України (керівник – Д. П. Куштан).

Роботи велися за адресою вул. Остафія Дашковича 7, в межах комплексної пам'ятки археології Черкаси-Центр (могильники доби раннього заліза та черняхівської культури, культурний шар пізньосередньовічного міста).

Найцікавішим археологічним об'єктом, виявленим в ході розкопок, став гончарний горн ранньомодерної доби. Він призначався для випалу керамічних виробів (посуду та пічних кахлів) і мав типову двокамерну конструкцію.

 

Форма горну овальна в плані, розмір 1,6 х 1,45 м. Верх випалювальної камери виявлений на глибині 0,55 м у вигляді контуру перепаленої до цегляного кольору землі.

Після розчистки з'ясувалося, що збереглася половина череня горну. Ця частина череня мала шість округлих отворів-продухів, які сполучали топкову камеру з випалювальною.

Археологи датують гончарний горн XVIII століттям. Виявлений об'єкт знаходився на подвір'ї черкаського гончара.

Знахідка подібного об'єкту є першою на території міста Черкаси.

Невдовзі знахідки будуть представлені в експозиції Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини.

 
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.