У Черкасах відкрили пам’ятник Василю Липківському. ФОТО. ВІДЕО

У Черкасах 18 січня відкрили пам’ятник першому митрополиту Української автокефальної православної церкви Василю Липківському.

Участь у події взяли президент України Петро Порошенко, голова Православної церкви України Епіфаній і митрополит Канівський і Черкаський Софроній – повідомляє "Радіо Свобода".

 Петро Порошенко і митрополит Епіфаній на відкритті пам’ятника митрополиту УАПЦ Василю Липківському, Черкаси, 18 січня 2019 року

У промові з нагоди відкриття пам’ятника Порошенко нагадав, що Липківський обстоював створення автокефальної церкви на початку ХХ століття.

 Петро Порошенко і митрополит Епіфаній на відкритті пам’ятника митрополиту УАПЦ Василю Липківському, Черкаси, 18 січня 2019 року

"Тоді і уряд гетьмана України Скоропадського, і Директорія розпочали боротьбу за надання українській церкві автокефалії. Але через внутрішні чвари, через взаємопоборювання політиків цього не відбулося", – сказав Порошенко.

 

Президент зауважив, що Україна не отримала автокефалію сто років тому, як Польща, саме через втрату незалежності.

"В 1924 році української держави вже не існувало і не було кому давати автокефалію. І наша держава втратила незалежність, а разом з нею і можливість втілити це рішення. Бо автокефалія дається церквам незалежних держав", – цитує президента його прес-служба.

Як зазначив Порошенко, саме проукраїнські погляди митрополита Василя, зокрема те, що він проводив богослужіння українською мовою, стали причиною того, що він був репресований.

 

Митрополит Київський і всієї України Василь (в миру – Липківський) народився на території сучасної Черкаської області 1864 року. Із 1921-го по 1927 рік він очолював Українську автокефальну православну церкву. 1937 року його розстріляли за те, що він нібито керував "антирадянською організацією церковників".

Митрополит Василь Липківський був реабілітований 1989 року. Позаяк місце його поховання невідоме, на Лук’янівському кладовищі у Києві встановлено пам’ятний хрест.

Читайте також:

Томос-1930, або Як "український нунцій" у Стамбулі боровся за автокефалію УПЦ

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".