У Черкасах відкрили пам’ятник Василю Липківському. ФОТО. ВІДЕО

У Черкасах 18 січня відкрили пам’ятник першому митрополиту Української автокефальної православної церкви Василю Липківському.

Участь у події взяли президент України Петро Порошенко, голова Православної церкви України Епіфаній і митрополит Канівський і Черкаський Софроній – повідомляє "Радіо Свобода".

 Петро Порошенко і митрополит Епіфаній на відкритті пам’ятника митрополиту УАПЦ Василю Липківському, Черкаси, 18 січня 2019 року

У промові з нагоди відкриття пам’ятника Порошенко нагадав, що Липківський обстоював створення автокефальної церкви на початку ХХ століття.

 Петро Порошенко і митрополит Епіфаній на відкритті пам’ятника митрополиту УАПЦ Василю Липківському, Черкаси, 18 січня 2019 року

"Тоді і уряд гетьмана України Скоропадського, і Директорія розпочали боротьбу за надання українській церкві автокефалії. Але через внутрішні чвари, через взаємопоборювання політиків цього не відбулося", – сказав Порошенко.

 

Президент зауважив, що Україна не отримала автокефалію сто років тому, як Польща, саме через втрату незалежності.

"В 1924 році української держави вже не існувало і не було кому давати автокефалію. І наша держава втратила незалежність, а разом з нею і можливість втілити це рішення. Бо автокефалія дається церквам незалежних держав", – цитує президента його прес-служба.

Як зазначив Порошенко, саме проукраїнські погляди митрополита Василя, зокрема те, що він проводив богослужіння українською мовою, стали причиною того, що він був репресований.

 

Митрополит Київський і всієї України Василь (в миру – Липківський) народився на території сучасної Черкаської області 1864 року. Із 1921-го по 1927 рік він очолював Українську автокефальну православну церкву. 1937 року його розстріляли за те, що він нібито керував "антирадянською організацією церковників".

Митрополит Василь Липківський був реабілітований 1989 року. Позаяк місце його поховання невідоме, на Лук’янівському кладовищі у Києві встановлено пам’ятний хрест.

Читайте також:

Томос-1930, або Як "український нунцій" у Стамбулі боровся за автокефалію УПЦ

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.