У Черкасах відкрили пам’ятник Василю Липківському. ФОТО. ВІДЕО

У Черкасах 18 січня відкрили пам’ятник першому митрополиту Української автокефальної православної церкви Василю Липківському.

Участь у події взяли президент України Петро Порошенко, голова Православної церкви України Епіфаній і митрополит Канівський і Черкаський Софроній – повідомляє "Радіо Свобода".

 Петро Порошенко і митрополит Епіфаній на відкритті пам’ятника митрополиту УАПЦ Василю Липківському, Черкаси, 18 січня 2019 року

У промові з нагоди відкриття пам’ятника Порошенко нагадав, що Липківський обстоював створення автокефальної церкви на початку ХХ століття.

 Петро Порошенко і митрополит Епіфаній на відкритті пам’ятника митрополиту УАПЦ Василю Липківському, Черкаси, 18 січня 2019 року

"Тоді і уряд гетьмана України Скоропадського, і Директорія розпочали боротьбу за надання українській церкві автокефалії. Але через внутрішні чвари, через взаємопоборювання політиків цього не відбулося", – сказав Порошенко.

 

Президент зауважив, що Україна не отримала автокефалію сто років тому, як Польща, саме через втрату незалежності.

"В 1924 році української держави вже не існувало і не було кому давати автокефалію. І наша держава втратила незалежність, а разом з нею і можливість втілити це рішення. Бо автокефалія дається церквам незалежних держав", – цитує президента його прес-служба.

Як зазначив Порошенко, саме проукраїнські погляди митрополита Василя, зокрема те, що він проводив богослужіння українською мовою, стали причиною того, що він був репресований.

 

Митрополит Київський і всієї України Василь (в миру – Липківський) народився на території сучасної Черкаської області 1864 року. Із 1921-го по 1927 рік він очолював Українську автокефальну православну церкву. 1937 року його розстріляли за те, що він нібито керував "антирадянською організацією церковників".

Митрополит Василь Липківський був реабілітований 1989 року. Позаяк місце його поховання невідоме, на Лук’янівському кладовищі у Києві встановлено пам’ятний хрест.

Читайте також:

Томос-1930, або Як "український нунцій" у Стамбулі боровся за автокефалію УПЦ

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".