У Черкасах відкрили пам’ятник Василю Липківському. ФОТО. ВІДЕО

У Черкасах 18 січня відкрили пам’ятник першому митрополиту Української автокефальної православної церкви Василю Липківському.

Участь у події взяли президент України Петро Порошенко, голова Православної церкви України Епіфаній і митрополит Канівський і Черкаський Софроній – повідомляє "Радіо Свобода".

 Петро Порошенко і митрополит Епіфаній на відкритті пам’ятника митрополиту УАПЦ Василю Липківському, Черкаси, 18 січня 2019 року

У промові з нагоди відкриття пам’ятника Порошенко нагадав, що Липківський обстоював створення автокефальної церкви на початку ХХ століття.

 Петро Порошенко і митрополит Епіфаній на відкритті пам’ятника митрополиту УАПЦ Василю Липківському, Черкаси, 18 січня 2019 року

"Тоді і уряд гетьмана України Скоропадського, і Директорія розпочали боротьбу за надання українській церкві автокефалії. Але через внутрішні чвари, через взаємопоборювання політиків цього не відбулося", – сказав Порошенко.

 

Президент зауважив, що Україна не отримала автокефалію сто років тому, як Польща, саме через втрату незалежності.

"В 1924 році української держави вже не існувало і не було кому давати автокефалію. І наша держава втратила незалежність, а разом з нею і можливість втілити це рішення. Бо автокефалія дається церквам незалежних держав", – цитує президента його прес-служба.

Як зазначив Порошенко, саме проукраїнські погляди митрополита Василя, зокрема те, що він проводив богослужіння українською мовою, стали причиною того, що він був репресований.

 

Митрополит Київський і всієї України Василь (в миру – Липківський) народився на території сучасної Черкаської області 1864 року. Із 1921-го по 1927 рік він очолював Українську автокефальну православну церкву. 1937 року його розстріляли за те, що він нібито керував "антирадянською організацією церковників".

Митрополит Василь Липківський був реабілітований 1989 року. Позаяк місце його поховання невідоме, на Лук’янівському кладовищі у Києві встановлено пам’ятний хрест.

Читайте також:

Томос-1930, або Як "український нунцій" у Стамбулі боровся за автокефалію УПЦ

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.