У Черкасах будуть вулиці Бандери, Стуса і Мазепи

Депутати Черкаської міської ради на засіданні 25 лютого проголосували за перейменування восьми вулиць та провулків міста

Як повідомляє Суспільне, "за" проголосували 26 депутатів.

За словами директора департаменту архітектури та містобудування Артура Савіна, проєкт рішення було підготовлено відповідно до рекомендацій топонімічної комісії.

У проекті рішенні йдеться про те, що таке перейменування актуальне у зв'язку з поверненням історичних назв вулиць та провулків міста та історичних подій, що відбулися в України на засіданнях комісії з питань найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів, інших споруд, розташованих на території міста та встановлення пам'ятних знаків, меморіальних дошок у місті Черкаси ради (протоколи засідання топонімічної комісії від 15 грудня 2016 року, від 17 лютого 2017 року та від 04 квітня 2017 року) були підготовлені пропозиції щодо перейменування вулиць та провулків у місті Черкаси.

вулиця Волкова вулиця Івана Мазепи
вулиця Крилова вулиця Василя Стуса
вулиця Можайського вулиця Степана Бандери
вулиця Титова вулиця Титарна
вулиця Стасова вулиця Митрополита Липківського
вулиця Пацаєва вулиця Петра Дорошенка
вулиця Добровольського вулиця Сінна
провулок Невського провулок Хмільник
 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.