У Львові в органі знайшли заховані нотні аркуші минулого століття

Понад півстоліття нотні аркуші пролежали в органі гарнізонного храму

Експерт Українського культурного фонду та викладач Національної музичної академії Іван Кузьмінський повідомив, що у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові знайшли нотні аркуші, які датуються кінцем ХІХ - початком ХХ століть.

 

Всі ці роки ноти пролежали в самому органі. Не виключено, що вони там опинилися ще у 1930-1940-х роках. Відомо, що у 1939 році перебудову органу здійснив місцевий майстер Кароль Олініевич і після того про практичне використання інструменту жодних свідчень не існує.

У радянський час приміщення храму використовувалося, як книгосховище бібліотеки ім. В. Стефаника.

В нотах бачимо клавірне перекладення, зокрема менуету з опери Дон Жуан В. А. Моцарта. Перекладення написано німецькою мовою.

"Нотні аркуші можуть стати не лише свідченням далекого минулого, а й символом трагічних сторінок ближчої епохи, коли світ не просто змінювався, коли він руйнувався" - зазначив Іван Кузьмінський.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".