У Львові в органі знайшли заховані нотні аркуші минулого століття

Понад півстоліття нотні аркуші пролежали в органі гарнізонного храму

Експерт Українського культурного фонду та викладач Національної музичної академії Іван Кузьмінський повідомив, що у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові знайшли нотні аркуші, які датуються кінцем ХІХ - початком ХХ століть.

 

Всі ці роки ноти пролежали в самому органі. Не виключено, що вони там опинилися ще у 1930-1940-х роках. Відомо, що у 1939 році перебудову органу здійснив місцевий майстер Кароль Олініевич і після того про практичне використання інструменту жодних свідчень не існує.

У радянський час приміщення храму використовувалося, як книгосховище бібліотеки ім. В. Стефаника.

В нотах бачимо клавірне перекладення, зокрема менуету з опери Дон Жуан В. А. Моцарта. Перекладення написано німецькою мовою.

"Нотні аркуші можуть стати не лише свідченням далекого минулого, а й символом трагічних сторінок ближчої епохи, коли світ не просто змінювався, коли він руйнувався" - зазначив Іван Кузьмінський.

 

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.