На Рівненщині вшанували пам'ять українських і польських військових

8 липня відбулись заходи, присвячені 100-річчю Варшавського договору між Польщею та УНР і 100-річчю оборонних боїв союзних армій на Рівненщині

Ініціатором ушанувань стала ГО "Польсько-український культурно-просвітницький центр ім. Томаша Оскара Сосновського" за організаційної підтримки Державного історико-культурного заповідника Острога за закладів освіти міста. Про це повідомляє Острозька міська газета "Замкова гора".

На католицькому цвинтарі Острога були покладені квіти до братської могили вояків Війська Польського. Ярослав Ковальчук розповів про спільні бойові дії проти більшовиків польського та українського війська.

Завершився захід в урочищі Бір Межиріцької сільської ради. Там було вшановано пам'ять воїнів УНР. Трьох хлопців зі зброєю в руках, але, найімовірніше, без набоїв, зарубали шашками більшовики. Жителі села поховали загиблих в одній братській могилі, навіть за комуністичних часів доглядали її. Не так давно там було встановлено хрест, освячено та впорядковано поховання.

 

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.