В Адлері знесли пам'ятник російським солдатам. ФОТО

Проти його встановлення виступали черкеські й адигейські громадські організації, які вважають геноцидом дії Російської імперії щодо своїх народів у ХІХ столітті.

В Адлерському районі Краснодарського краю демонтовано пам'ятник російським учасникам Кавказької війни ХІХ століття, проти якого раніше виступали черкеські й адигейські громадські організації. Про це повідомив інформаційний портал "Кавказький вузол" із посиланням на голову Краснодарської крайової громадської організації "Адиге Хасе" причорноморських адигів-шапсугів Маджида Чачуха.

 

Адміністрація Адлера визнала, що пам'ятник був поставлений без необхідного погодження та обговорення.

"Я вважаю, що це перемога черкеського активізму. Тут відбулася така мобілізація і діаспори теж. Це, може, і не помітно, але було дуже багато звернень. Це важливо не тільки для нас, але і для влади.

І в черкеському земляцтві було багато людей, хто з іронією сприймав наші звернення, не вірив, що ми можемо домогтися його демонтажу", — зазначив один з ініціаторів руху за демонтаж пам'ятника Валерій Хатажуков.

 

Пам'ятник під назвою "Монумент подвигу російських солдатів" встановили в Адлерському районі Краснодарського краю першого червня цього року. Архітектурна композиція представляла височину зі зображенням карти форту. Це викликало обурення серед черкесів, чиї предки протистояли Російської імперії в Кавказькій війні.

 

Черкеські організації вважають геноцидом дії Російської імперії щодо свого народу в ХІХ столітті. Тоді частина представників етносу була винищена, частина депортована до Османської імперії. Черкеські активісти назвали встановлення нового пам'ятника в Адлері провокацією.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.