Росіян розпитали про ставлення до моментів польсько-російської історії. Про українців там теж йдеться

Левада-центр та Польсько-російський центр діалогу та порозуміння провели соціологічне дослідження образу Польщі в Росії через призму історичних суперечок

Повний звіт можна прочитати на сайті Польсько-російського центру діалогу та порозуміння.

Серед запитань, які задавали росіянам були і такі, що стосувались української історії.

Значення слова "Річ Посполита" та інших понять

Переважна більшість респондентів (59%) має нейтральне ставлення до слова "Річ Посполита", 17% людей заявляють про негативне ставлення.

Слово "єзуїти" сприймають негативно 34%. "Пан" викликає негативні емоції у 18%, а позитивні – у 21% мешканців Росії.

 

Поділи Речі Посполитої

Трохи більше половини росіян (55%) чули про розділи Речі Посполитої. Нічого не чули про розділи Речі Посполитої 43% респондентів.

Переважна більшість росіян (69%) вважає, що анексія земель сучасної Литви, Білорусі, частин України та Латвії з боку Російської імперії наприкінці XVIII ст. було правильним рішенням. Переконані в неправильності такого рішення 16% респондентів.

Рішення про приєднання сусідніх країн росіяни найчастіше виправдовують імперськими мотивами: "розширити кордони". Серед спонтанних виправдань, серед іншого, були: "чим більше територій, тим краще" або "сильніша держава може зробити більше".

27% опитаних вважають, що приєднані тоді території раніше належали до Русі, а тому логічно їх приєднати до Росії.

17% респондентів вважають таке рішення реалізацією прагнень споріднених націй.

Росіяни, які вважають участь Росії у поділах Речі Посполитої неправильною вказують на агресивний характер та протиправність рішення, яке викликало зайві конфлікти у регіоні.

 

Війна 1920 року

Більше половини росіян (52%) вважають термін "визволення" стосовно вступу польської та української армій у травні 1920 році до Києва невірним.

Вони пояснюють свою позицію фразами "Київ на той час був російським містом", "радянська влада була ближчою, своєю, а поляки і Петлюра – "чужими" для міста".

Третина опитаних вважає, що це питання неможливо однозначно оцінити, оскільки кожен народ має право по-своєму дивитися на власну історію.

 

Друга світова війна

Російська історична пропаганда останніх років дає свої плоди. 10% респондентів покладають вину за розвʼязання Другої світової війни на Польщу.

Серед них таке ставлення здебільшого пояснюють співпрацею з нацистською Німеччиною та участю Польщі у поділі Чехословаччини.

Абсолютна більшість росіян (73%) не вважають агресією вступ Червоної армії у вересні 1939 року на територію Польщі. На їх думку, Росія хотіла допомогти Польщі та максимально відсунути фронт від своїх кордонів.

Переважна більшість росіян (81%) вважає, що в 1945 році Червона армія звільнила Польщу, рятуючи поляків від винищення ціною життя радянських солдат. Лише 12% респондентів стоять на позиції, що Червона армія тоді встановила прорадянський режим у Польщі.

Трохи більше половини росіян (54%) чули про Катинь. Більшість опитаних вважають, що польських офіцерів в Катині знищували нацисти.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.