У Потсдамі підірвали американську бомбу, знайдену на дні озера

Озеро Арадозее в Потсдамі зараз готують до ренатурації. 250-кілограмову авіаційну бомбу знайшли на дні під триметровим шаром мулу

Про це повідомляє DW.

Німецькі сапери досі щороку знешкоджують близько п'яти тисяч бомб часів Другої світової війни. У більшості випадків їм вдається витягувати підривачі, після чого бомби відправляють на утилізацію, проте іноді їх все ж доводиться підривати на місці - наприклад, якщо детонатор пошкоджений або сильно заіржавів. У середу, 15 липня, у столиці федеральної землі Бранденбург Потсдамі сапери підірвали 250-кілограмову американську авіаційну бомбу.

Її виявили минулого тижня під триметровим шаром мулу на дні одного з тутешніх озер - Арадозее - під час підготовчих робіт з ренатурації, тобто відновлення природної системи цієї водойми.

 

Як повідомляє агентство dpa, перед підривом над місцем виявлення бомби був споруджений пліт розміром сім на сім метрів, на який поклали пресовані блоки соломи, аби по можливості запобігти тому, аби камені й уламки розлетілися в різні боки.

Усе пройшло успішно. Попередньо з 800-метрової зони довкола цього місця евакуювали близько 7500 жителів сусідніх районів Потсдама.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.