У Львові відкопали старовинний фундамент: археологів не покликали. ФОТО

Львівські дослідники показали, як будували будинки на болотяній місцевості.

Під час ремонтних робіт на вулиці Гнатюка виявили фундамент будинку, встановлений на дерев'яних балках. Один з дослідників Андрій Роюк розповів ІА "Дивись.info", що вважає можливість побачити таку конструкцію дуже цікавою та пізнавальною.

 

"У наріжному будинку, що на Гнатюка, який на реконструкції, у внутрішньому дворі викопаний котлован нижче всіх комунікацій. Цікаве видовище, потужні кам'яні брили фундаменту немалого будинку – на дереві.

 

Переважно на балках будинки були в заболочених місцях, там ділянка Т-подібного перехрестя, ділянка вулиці Січових Стрільців. Цей будинок відноситься до Січових Стрільців, 2. Ця місцина доволі низинна, навіть нижче рівня Полтви на проспекті Свободи, і вона була колись заболочена.

Того часу була така традиція – ставити будинки на дубові сваї, адже дуб у середовищі без доступу кисню стає надміцним. Я просто випадково зайшов на це подвір'я і побачив, що там повністю зняли весь пласт землі нижче всіх рівнів комунікації.

Там навіть були залишки підземних ходів, старих колекторів. І власне там було докопано до цих дубових сваїв", – розповідає Андрій Роюк.

Будинок побудований у 1846 році. У 1990-их в ньому проводили капітальний ремонт, але так його і не відремонтували добре. Тому, може, зараз це зроблять, припускає Роюк.

 

"Коли я зробив публікацію у фейсбуці, то дехто висловив думку, що не зовсім добре було розкопувати цей фундамент, бо зараз є туди доступ кисню, і можуть статись якість нехороші речі. Невідворотні процеси для дерева.

Та це вже цікаве тим, що мало хто таке бачив. Питання зараз постає, скільки таких будинків є у Львові на дубових сваях. І питання, наскільки довго вони можуть стояти і наскільки міцно. Як показує практика, таки можуть міцно, бо вже більше 150-ти років стоїть будинок. Хоча тріщини були", – каже дослідник.

 

Директор Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Олег Осаульчук довідався про розкопки на Гнатюка від товаришів-архітекторів лише вчора.

"Те, що зробили на Гнатюка – це порушення законодавства про культурну спадщину. По-перше, це пам'ятка архітектури, то є історичний ареал Льввоа, а також територія, яка прилегла до зони охорони ЮНЕСКО – пам'ятки дослідження архітектурної спадщини.

Всі роботи в історичному ареалі на пам'ятках мають супроводжуватись принаймні археологічним наглядом. Я вважаю, що міськрада Львова і управління охорони історичного середовища продовжують активно працювати на користь забудовників.

Ця річ є дуже яскравою, і я гадаю, що в управлінні та в міській раді не могли про це не знати. Всі роботи на пам'ятках архітектури мають виконуватись на основі реставраційного завдання і на основі проєкту реставрації. Навіть якщо там йде лише підсилення фундаментів.

Не може будь-хто собі просто взяти і підсилити фундамент, бо будинок руйнується. Власник мав би мати висновок від органів охорони культурної спадщини, розроблену проєктну документацію", – каже Осаульчук.

Він додає, що дерев'яні конструкції під фундаментами не є якимось унікальним явищем. "Бо більшість будинків у мочарах побудовані на таких фундаментах – під фундаментами покладене дерево, щоби будинки не провалювались у багно", – розповідає археолог.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.