У Сваляві пошкодили меморіал на місці радянського концтабору для угорців

На Закарпатті поліція перевіряє факт пошкодження меморіального плакату на Свалявщині на місці радянського концентраційного табору для угорців.

Про це йдеться на офіційному сайті ГУ НП у Закарпатській області.

 

"Сьогодні, 20 липня, на лінію 102 надійшло повідомлення від наглядача меморіального комплексу в місті Свалява. Заявник повідомив, що виявив пошкодженим інформаційне панно", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що дану подію зареєстровано та розпочато перевірку.

Наразі правоохоронці вживають всіх необхідних заходів для встановлення обставин, за яких було пошкоджено меморіальний плакат. У разі підтвердження факту вандалізму поліцейські докладуть максимум зусиль для затримання правопорушників.


ДОВІДКА. Парк пам'яті на Свалявщині створено на місці радянського концентраційного табору для угорців, який тут розгорнули у 1944 році. У парку встановлена Стіна пам'яті, на меморіальних плитах яких записані імена 12 тисяч загиблих, – жертв сталінського режиму. Перший камінь фундаменту було закладено 24-го листопада 1990-го року. Меморіальний парк було відкрито 1994-го року.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.