У Сваляві пошкодили меморіал на місці радянського концтабору для угорців

На Закарпатті поліція перевіряє факт пошкодження меморіального плакату на Свалявщині на місці радянського концентраційного табору для угорців.

Про це йдеться на офіційному сайті ГУ НП у Закарпатській області.

 

"Сьогодні, 20 липня, на лінію 102 надійшло повідомлення від наглядача меморіального комплексу в місті Свалява. Заявник повідомив, що виявив пошкодженим інформаційне панно", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що дану подію зареєстровано та розпочато перевірку.

Наразі правоохоронці вживають всіх необхідних заходів для встановлення обставин, за яких було пошкоджено меморіальний плакат. У разі підтвердження факту вандалізму поліцейські докладуть максимум зусиль для затримання правопорушників.


ДОВІДКА. Парк пам'яті на Свалявщині створено на місці радянського концентраційного табору для угорців, який тут розгорнули у 1944 році. У парку встановлена Стіна пам'яті, на меморіальних плитах яких записані імена 12 тисяч загиблих, – жертв сталінського режиму. Перший камінь фундаменту було закладено 24-го листопада 1990-го року. Меморіальний парк було відкрито 1994-го року.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.