Спецпроект

У Німеччині оголосили вирок колишньому охоронцю концтабору

У Німеччині 23 липня проходили заключні слухання у судовому процесі проти злочинів нацистів у концтаборах під час Другої Світової Війни.

Окружний суд Гамбурга засудив 93-річного колишнього охоронця СС до двох років умовно, повідомляє Tagesspiegel.

 
FOTO: AXEL HEIMKEN/AFP

"Судовий процес проти 93-річного чоловіка, який служив охоронцем СС у колишньому таборі СС "Штутгоф" закінчується у четвер у Вищому обласному суді Гамбурга. Прокурор Гамбурга звинуватив Бруно Д. у вбивстві щонайменше 5230 осіб", - йдеться у повідомленні.

Табір "Штутгоф", розташований поблизу Гданська, був створений одразу після вторгнення Німеччини у Польщу. Спочатку там ув'язнювали польських інтелектуалів, але згодом туди відправляли на смерть все більше і більше євреїв.

Бруно Д. чергував на сторожових вежах навколо табору у Штутгофі між серпнем 1944 і квітнем 1945 р. Прокурор вважає це засобом вбивства в'язнів і вимагав трьох років позбавлення волі для обвинувачуваного, адже той був "гвинтиком у машині для вбивства".

Підсудний заявив у суді, що про справжній масштаб злодіянь він дізнався лише на суді. У своєму останньому слові перед вироком він вибачився перед тими, хто пережив "це пекло божевілля", та їх близьким, але винним себе не визнав.

Адвокат вимагав виправдального вироку і стверджував, що його клієнт, якому було на момент початку служби 17 років, не бачив виходу і не мав вибору, він не зміг уникнути служби в таборі.

Заслухавши аргументи сторін, суд Гамбурга виніс вирок нині 93-річному колишньому охоронцю СС, призначивши йому два роки умовно.


До слова, у 2015 році до чотирьох років тюрми було засуджено колишнього "бухгалтера Освенцима" Оскара Грьонінга. Ще через рік було винесено вирок колишньому охоронцю СС в Освенцимі Рейнгольду Ганнінгу. Інші процеси не вдалися довести до кінця через стан здоров'я старих обвинувачених.

Наразі триває 14 розслідувань щодо колишніх охоронців у нацистських таборах Німеччини. Враховуючи похилий вік обвинувачених, невідомо, чи дійде ще хоча б одна із цих справ до суду. Можливо, вирок Бруно Д. стане останннім.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.