Центральний державний архів зарубіжної україніки змінив адресу

Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) «переїхав» на нове місце і віднині знаходиться на вулиці Солом’янській, 24.

Про це повідомляєься на сторінці архіву в Facebook.

 

"Шановні наші користувачі, друзі, партнери архіву! Ми раді повідомити вам, що від 23 липня 2020 р. ЦДАЗУ знаходиться за новою адресою по вул. Солом'янська, 24", - йдеться у дописі.

Як зазначається, відтепер ЦДАЗУ перебуває в комплексі споруд центральних державних архівних установ - "архівному містечку", під опікою Державної архівної служби України.

На період облаштування на новому місці в архіві просять звертатися із запитаннями на такі електронні адреси: vvid.tsdazu@arch.gov.ua; i.maga.tsdazu@arch.gov.ua; i.kazimirova.tsdazu@arch.gov.ua.

Слідкувати за новинами архіву можна на офіційному сайті ЦДАЗУ та у Facebook.


ДОВІДКА. Центральний державний архів зарубіжної україніки є головною архівною установою для зберігання документів історико-культурного надбання зарубіжного українства та координаційним центром з питань роботи з документами української діаспори, що зберігаються в інших архівах та колекціях.

ЦДАЗУ створений 12 травня 2007 року.

В архіві приймають на зберігання документи українців у світі, забезпечують фахове науково-технічне опрацювання отриманих документів і швидке надання їх у користування дослідникам. Документи видаються для користування в читальному залі всім бажаючим відповідно до Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.