УІНП виступив із підтримкою засудженому історику Юрію Дмитрієву

Російський суд засудив керівника карельського відділення правозахисної організації "Меморіал" та відомого історика-краєзнавця Юрія Дмитрієва до трьох з половиною років ув'язнення.

Український інститут національної пам'яті підтримує Юрія Дмитрієва, вважає неприпустимим неправосудне й політично мотивоване переслідування та закликає пам'ятати, що саме завдяки його титанічній праці стали відомі місця поховання представників багатьох народів, серед іншого й українців, зокрема митців Леся Курбаса, Миколи Куліша, Миколи Зерова, Марка Вороного, Валер'яна Підмогильного, професорів-істориків Олександра Бадан-Яворенка, Сергія Грушевського, Володимира Чехівського, письменника та міністра освіти УНР Антіна Крушельницького, йдеться у повідомленні Інституту.

 
Авторка портрету: Софія Міроєдова

Фахівці наголошують, що справжньою причиною переслідування історика та правозахисника можуть бути його викривальні дослідження сталінських репресій та збереження історичної пам'яті про злочини радянського тоталітаризму.

Він багато років шукав розстрільні поховання та знайшов інформацію про тисячі убитих людей. На цьому тлі є чимало підстав підозрювати сучасну російську владу у намаганні дискредитувати дослідника, сфальшувати історію Сандармоху та представити похованих там жертв розстрілів НКВД жертвами Другої світової війни.

Відомі правозахисні організації як Human Right Watch та товариство Міжнародний Меморіал вже висловили свої оцінки суду над Дмитрієвим та сумніви щодо правосудності вироку.

"Ваша честь, я вважаю, що ось ця справа, яку ми вже довго-довго, три з половиною роки, розбираємо і розглядаємо — вона спеціально створена для того, щоб зганьбити і моє чесне ім'я, і водночас кинути тінь на ті могили і цвинтарі жертв сталінських репресій, які мені вдалося відкрити і до яких зараз сходяться люди", — заявив у своєму останньому слові на суді сам Юрій Дмитрієв.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.