Кулеба під час свого візиту до Польщі обговорив історичні питання

Україна відкрита до взаємодії у вирішенні історичних питань з Польщею, але критичним вважає принцип взаємності.

Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час спільної пресконференції з главою МЗС Польщі Яцеком Чапутовичем у Варшаві, повідомляє кореспондент Укрінформу. 27-28 липня міністр закордонних справ України перебуває з робочим візитом у Польщі.

 

"Ми абсолютно відкриті до взаємодії з Польщею, ми поважаємо право шукати і вшановувати історичні місця, у тому числі місця поховань, але для нас абсолютно критичним, як власне, думаю, і для наших польських партнерів, є принцип взаємності", - зазначив Кулеба.

Він підкреслив, що Польща й Україна мають підходити до "вкрай чутливого" для обох суспільств історичного питання на основі не лише взаємної поваги, але і синхронізації взаємних рішень.

"Була досягнута певна домовленість між нашими країнами, і Україна відповідно до цієї домовленості зняла заборону на ексгумацію польських поховань в Україні.

Тепер ми очікуємо на ухвалення Польщею рішення щодо відновлення одного українського пам'ятника, і після того, як це буде зроблено, у нас будуть відкриті всі можливості для подальшого розвитку взаємодії в цій царині", - підкреслив глава МЗС України.

У свою чергу міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович нагадав, що восени минулого року польський інститут національної пам'яті звернувся щодо можливості ведення пошукових робіт у Дрогобичі, де була в'язниця НКВД, і у Львові, де є два місця польських поховань від 1939 року.

"Відповідні польські установи досліджують прохання української сторони щодо відновлення дошки на Монастирі (гора у Польщі - ред.) на могилі громадян України. Думаю, що ці справи будуть вирішуватися відповідними органами, бо це відбувається поза компетенціями МЗС", - додав Чапутович.


Нагадуємо, що у січні в Польщі на горі Монастир біля села Верхрата у Підкарпатському воєводстві невідомі знищили меморіальну дошку з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Меморіальна дошка на могилі була присвячена членам УПА – жителям навколишніх сіл, які загинули в бою з НКВД у довколишніх лісах 2–3 березня 1945 року.

Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.