Белград перейменує вулиці, названі на честь місць, де "не поважають Сербію"

Влада Белграда планує змінити більшість назв вулиць, які нагадують про місця в колишніх югославських республіках, де "не поважають Сербію".

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на видання Balkan Insight.

Вулиці Бєлграда
Вулиці Бєлграда

Перейменування почнуться з вулиць, названих на честь місць в Хорватії, Словенії та Боснії і Герцеговині.

Заступник мера Белграда Горан Весич сказав, що зміни є "питанням взаємності".

"Столиця представляє всю країну своїми назвами вулиць або пам'ятників. Ось чому сьогодні в Белграді велика кількість вулиць [все ще] названа на честь географічних термінів з республік колишньої Югославії. Для нас ненормально мати вулиці Хрвацька [Хорватія], Загорська, Загребацька або Задарська в Белграді", - сказав Весич.

Насправді в Белграді більше немає вулиці Загребацька, названої на честь хорватської столиці Загреба. Вона була перейменована в 2014 році на честь Коче Поповиці, колишнього югославського партизанського командира і високопоставленого югославського чиновника.

Весич сказав, що в сербській столиці має бути більше вулиць, названих на честь місць, де "поважають Белград".

"Наприклад, у Відні є Белградська площа, але у нас немає Віденської вулиці, в Брюсселі є Белградська вулиця, але у нас немає Брюссельської вулиці. Прийшов час проявити повагу до тих, хто поважає наше місто і нашу країну, а не бути мазохістами і мати вулиці, названі на честь районів, де все, що нагадує Сербію, було стерто", - сказав Весич.

"Вулиці Белграда повинні бути перш за все способом проявити повагу до людей, яким наша країна зобов'язана, і до дружніх країн і народів, а також до тих, кому зобов'язане людство. Саме тому ми будемо продовжувати змінювати назви всіх вулиць, названих на честь тих, хто більше не має зв'язків з Сербією, а також районів, де все, що приходить з Сербії, не вітається", - додав він.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.