Біля Музею Другої Світової війни встановлюють «найвищий у країні» флагшток. ФОТО

Прапор планують підняти у День Державного прапора України 23 серпня.

На території Національного музею історії України у Другій світовій війні встановлюють 90-метровий флагшток – держак для прапору, повідомляє пресслужба КМДА.

 
фото кмда

Завершити роботи планують до 23 серпня, аби у День Державного прапора України підняти прапор. Розмір полотнища становитиме 16 на 24 метри.

 
фото кмда

Ідея такого проєкту з'явилася у Київради в 2017 році, після того, як у Дніпрі звели 72-метровий флагшток із державним прапором. Його позиціонували як найвищий у країні.

У Києві вирішили побудувати ще вищий флагшток. Для цього обрали Печерські пагорби, на яких розташовано Музей війни та статую Батьківщини-Матері.

Протягом кількох років на цей проєкт закладали кошти у бюджеті міста – суми коливалися в районі 50 мільйонів гривень – та оголошували тендери, які, утім, не відбулися.

 
фото кмда

Зрештою "найвищий у країні" флагшток вирішили будувати на кошти благодійного фонду "Майбутній Київ", засновниками якого є президент KAN Девелопмент Ігор Ніконов та сам Віталій Кличко.

Кличко подякував меценатам, "яким не байдуже, як розвивається Київ".

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.