Суд стягує понад 5 мільйонів з художника Марчука за оренду землі під музей

Господарський суд Києва ухвалив рішення про стягнення понад п’яти млн грн з ТОВ "Виставковий центр-музей художника Івана Марчука" на користь Київської міської ради за несплату оренди земельної ділянки.

Про це йдеться в ухвалі суду від 17 червня 2020 року.

 

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виставковий центр-музей художника Івана Марчука" ...на користь Київської міської ради... 4 807 619,50 грн (чотири мільйони вісімсот сім тисяч шістсот дев`ятнадцять гривень 50 копійок) заборгованості, 472 171,14 грн (чотириста сімдесят дві тисячі сто сімдесят одну гривню 14 копійок) інфляційних втрат, 125 847,16 грн (сто двадцять п`ять тисяч вісімсот сорок сім гривень 16 копійок) 3% річних та 90 054,85 грн (дев`яносто тисяч п`ятдесят чотири гривні 85 копійок) судового збору", - йдеться у рішенні суду.

У матеріалах суду зазначається, що договір про оренду земельної ділянки датований 2010 роком.

Суд звернув увагу на наявність неодноразових звернень відповідача щодо зменшення розміру орендної плати, зокрема, у зв`язку з неможливістю розпочати будівництво музейного комплексу, тривалим погодженням дозвільної документації, зростанням вартості робіт тощо.

Суд встановив, що відповідач вчиняв належні дії, спрямовані на будівництво багатофункціонального культурного центру "Музей художника Івана Марчука". "Проте з незалежних від нього причин, пов`язаних, зокрема, з тривалим погодженням дозвільної документації, зростанням цін на роботи та матеріалів, складним фінансовим станом та несприятливою економічною ситуацією, відсутністю підтримки з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, відповідач не зміг виконати свої зобов`язання за договором", - вказано в матеріалах суду.

Водночас, вказують в суді, надані відповідачем докази тривалого непогодження проєктної документації, невиконання позивачем та Міністерством культури України задекларованих намірів щодо прийняття участі у створенні музею, не можуть слугувати підставою для невиконання умов договору оренди земельної ділянки чи підставами для звільнення відповідача від відповідальності за таке невиконання.


Іван Марчук – народний художник України, лауреат Премії ім. Шевченка. У 2007 році потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності, який уклала британська газета Дейлі телеграф.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.