У США готель зняв прапор Норвегії через схожість із конфедеративним. ФОТО

У штаті Мічиган власники готелю типу «ліжко та сніданок» прибрали норвезький прапор з будівлі після того, як їх звинуватили в пропаганді расизму.

Про це повідомляє Associated Press.

 
Керстен і Грег Оффенекер

Керстен і Грег Оффенекер повісили прапор Норвегії навпроти американського, коли переїхали у цей будинок у 2018 році. Вони це зробили на знак поваги до діда Керстена, який народився в Норвегії.

Прапор Норвегії
Прапор Норвегії

Але нещодавно на тлі антирасистських протестів подружжя зіштовхнулось з тим, що люди сприймають цей прапор за прапор Конфедерації — відтак вони зняли як прапор США, так і прапор Норвегії.

Власники готелю зазначили, що ніколи б не подумали, що хтось переплутає норвезький прапор з іншим.

Прапор Конфедерації
Прапор Конфедерації

"Я не бачу тут прапор Конфедерації, тому що виріс із норвезьким прапором. Для мене це — два різні прапори", — зазначив Керстен. Попри те, що люди закликали повернути норвезький прапор, подружжя каже, що не робитимуть цього, поки не переконаються, що він нікому не нагадує прапор Конфедерації.


Конфедеративні Штати Америки — це самопроголошена незалежна держава на півдні Сполучених Штатів Америки. Вона виникла у лютому 1861 року внаслідок відокремлення південних штатів, які намагалися зберегти рабовласницьку систему. Це призвело до Громадянської війни між Північчю й Півднем.

Зазнавши поразки у війні, Конфедеративні Штати припинили своє існування. Штати, що були у їхньому складі, захопили збройні сили США.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.