У Росії суд не дозволив розкрити імена учасників сталінських "трійок" НКВД

У Москві суд відхилив позов історико-просвітницького товариства «Меморіал» до Генпрокуратури про розкриття імен учасників "трійок" НКВД.

Про це пише "Коммерсанть".

 

У липні торік "Меморіал" звернувся до генпрокуратури з проханням надати дані про 11 прокурорів, які брали участь у роботі "трійок". Ця інформація потрібна для історичного довідника.

Проте прокуратура відмовилася надати відомості, посилаючись на положення закону "Про персональні дані", які забороняють розкривати інформацію про людину третім особам без його згоди чи згоди спадкоємців.

У "Меморіалі" наголосили, що закон дозволяє публікувати дані для здійснення наукової діяльності, а відомості про учасників "трійок" відносяться до архівних документів і зазначений закон на них взагалі не поширюється. Попри ці зауваження, прокуратура відповіла відмовою і на повторний запит організації. Після цього історики звернулися до суду.

"Аргумент прокуратури в тому, що ми будемо поширювати відомості, які ганьблять людей. Але суть історії — фіксувати всі вчинки", — наголосили в організації.

"Меморіал" планує оскаржити рішення суду і називає справу стратегічною.


Довідка. "Трійка" НКВД — орган позасудового винесення вироків в СРСР, який засуджував до розстрілу і тривалих термінів таборів. "Трійки" діяли при управліннях НКВД СРСР у 1937—1938 роках, зазвичай формувалися на рівні області. Складалася з начальника підрозділу НКВД, секретаря обкому партії та прокурора, що діяли в епоху Великого терору в СРСР.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.