В Україні майже не залишилося засекречених документів часів СРСР – Держархів

Україна є лідером серед колишніх радянських республік у розсекречуванні документів часів СРСР, а її законодавство щодо цього є одним із найліберальніших.

Про це заявив голова Державної архівної служби Анатолій Хромов на пресконференції в Укрінформі на тему: "Розсекречення Державною архівною службою України архівних документів комуністично-тоталітарного режиму 1917-1991 років".

 

"Україна визнала, що секрети СРСР не є секретами незалежної України. На відміну, наприклад, від країни-агресорки, де радянські секрети продовжують зберігати як державну таємницю сучасної Росії, ми маємо найбільш відкриту систему доступу до документів часів СРСР. Це законодавство є одним із найбільш ліберальних, що підтверджено міжнародними рейтингами", - зазначив Хромов.

 

Він нагадав, що в момент здобуття Україною незалежності в 1991 році засекречені архіви колишнього СРСР становили 50% від загальної кількості. Внаслідок системного розсекречення цих архівів у 2010 році ступінь засекреченості Національного архівного фонду залишався менш як 1%.

"У 2015 році було ухвалено комплекс декомунізаційних законів, один із яких – Закон про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років. Цей закон остаточно закріпив те, що документи визначених органів є абсолютно відкритими, закон говорить, що радянські грифи обмеження не є тотожними українським грифам секретності", - нагадав керівник Держархівслужби.

Водночас, за словами Хромова, й досі в українських архівах знаходять документи комуністичної доби під грифом "секретно".

"Після того, як ми проводили певні зміни в структурі державної архівної служби – несподівано виявили, що в державному режимно-секретному органі архівної служби продовжують зберігатися документи часів СРСР як начебто державна таємниця України. Була створена комісія, рішенням якої розсекречено майже 200 документів і видань", - розповів він.

На думку Хромова, при цьому не менш важливим є фізичний та інтелектуальний доступ до розсекречених архівів, над чим нині має працювати архівна служба.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.