В Україні майже не залишилося засекречених документів часів СРСР – Держархів

Україна є лідером серед колишніх радянських республік у розсекречуванні документів часів СРСР, а її законодавство щодо цього є одним із найліберальніших.

Про це заявив голова Державної архівної служби Анатолій Хромов на пресконференції в Укрінформі на тему: "Розсекречення Державною архівною службою України архівних документів комуністично-тоталітарного режиму 1917-1991 років".

 

"Україна визнала, що секрети СРСР не є секретами незалежної України. На відміну, наприклад, від країни-агресорки, де радянські секрети продовжують зберігати як державну таємницю сучасної Росії, ми маємо найбільш відкриту систему доступу до документів часів СРСР. Це законодавство є одним із найбільш ліберальних, що підтверджено міжнародними рейтингами", - зазначив Хромов.

 

Він нагадав, що в момент здобуття Україною незалежності в 1991 році засекречені архіви колишнього СРСР становили 50% від загальної кількості. Внаслідок системного розсекречення цих архівів у 2010 році ступінь засекреченості Національного архівного фонду залишався менш як 1%.

"У 2015 році було ухвалено комплекс декомунізаційних законів, один із яких – Закон про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років. Цей закон остаточно закріпив те, що документи визначених органів є абсолютно відкритими, закон говорить, що радянські грифи обмеження не є тотожними українським грифам секретності", - нагадав керівник Держархівслужби.

Водночас, за словами Хромова, й досі в українських архівах знаходять документи комуністичної доби під грифом "секретно".

"Після того, як ми проводили певні зміни в структурі державної архівної служби – несподівано виявили, що в державному режимно-секретному органі архівної служби продовжують зберігатися документи часів СРСР як начебто державна таємниця України. Була створена комісія, рішенням якої розсекречено майже 200 документів і видань", - розповів він.

На думку Хромова, при цьому не менш важливим є фізичний та інтелектуальний доступ до розсекречених архівів, над чим нині має працювати архівна служба.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.