Суд у справі Василя Стуса інсценізовано. АНОНС

9 липня о 20:00 на каналі Chimeras Publisher відбудеться аудіоспектакль «На обороні правди» про суд над Василем Стусом

"Я не визнавав і не визнаю себе винним. До самої смерті я буду стояти на обороні правди від брехні, чистих людей від убивць, Ісуса Христа від диявола" такими були останні слова Василя Стуса, що прозвучали 1 жовтня 1980 року під час судилища над поетом.

Аби нагадати, чому голос істини завжди гучніший від мимрення брехні, українські актори, поетки, письменники, видавці й музикантка підготували аудіоспектакль "На обороні правди".

Це інсценування фінального судового засідання у справі Василя Стуса, що після нього поета відправили у заслання до табору "Перм-36".

 

У ролях: Макс Кідрук (Василь Стус), Олена Герасим'юк (Михайлина Коцюбинська), Олександра Гонтар (Світлана Кириченко), Саша Кладбіщє [гурт ZWYNTAR] (Валерія Андрієвська), Влад Сорд (Віктор Медведчук), (Олексій Валуйський-Шаригін) (Євґєній Русов), Кшися Федорович (Альбіна Баннікова), Романа Яремин (Свєтлана Ковальова) та інші. Веде "судове засідання" Євген Лір.

Текст, що звучить в етері, цілковито відповідає протоколу засідання.

Трансляція відбудеться 9 липня о 20:00 на каналі Chimeras Publisher за посиланням youtu.be/_ii1XYSVqtM

Судове засідання щодо книги Видавництво Vivat, авторства журналіста та історика Вахтанг Кіпіані "Справа Василя Стуса", відбудеться 10 липня о 10:00 у Дарницькому районному суді за адресою: Дарницький районний суд м. Києва, 02068, м.Київ, вул. О.Кошиця, 5-А. суддя Заставенко М.О.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…