Суд у справі Василя Стуса інсценізовано. АНОНС

9 липня о 20:00 на каналі Chimeras Publisher відбудеться аудіоспектакль «На обороні правди» про суд над Василем Стусом

"Я не визнавав і не визнаю себе винним. До самої смерті я буду стояти на обороні правди від брехні, чистих людей від убивць, Ісуса Христа від диявола" такими були останні слова Василя Стуса, що прозвучали 1 жовтня 1980 року під час судилища над поетом.

Аби нагадати, чому голос істини завжди гучніший від мимрення брехні, українські актори, поетки, письменники, видавці й музикантка підготували аудіоспектакль "На обороні правди".

Це інсценування фінального судового засідання у справі Василя Стуса, що після нього поета відправили у заслання до табору "Перм-36".

 

У ролях: Макс Кідрук (Василь Стус), Олена Герасим'юк (Михайлина Коцюбинська), Олександра Гонтар (Світлана Кириченко), Саша Кладбіщє [гурт ZWYNTAR] (Валерія Андрієвська), Влад Сорд (Віктор Медведчук), (Олексій Валуйський-Шаригін) (Євґєній Русов), Кшися Федорович (Альбіна Баннікова), Романа Яремин (Свєтлана Ковальова) та інші. Веде "судове засідання" Євген Лір.

Текст, що звучить в етері, цілковито відповідає протоколу засідання.

Трансляція відбудеться 9 липня о 20:00 на каналі Chimeras Publisher за посиланням youtu.be/_ii1XYSVqtM

Судове засідання щодо книги Видавництво Vivat, авторства журналіста та історика Вахтанг Кіпіані "Справа Василя Стуса", відбудеться 10 липня о 10:00 у Дарницькому районному суді за адресою: Дарницький районний суд м. Києва, 02068, м.Київ, вул. О.Кошиця, 5-А. суддя Заставенко М.О.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.