У Полтаві удекорували будинок свастиками. УІНП рекомендує прибрати сумнівні символи

Інститут національної пам’яті визнав, що солярні символи на новобудові у центрі Полтави не є забороненими в Україні, однак рекомендував їх прибрати через несприйняття громадянами на фоні суспільної травми

Інтернет-видання Полтавщина повідомляє, що наприкінці липня новобудову на вул. Соборності, 5а у Полтаві прикрасили свастикою та рунами. Власник будівлі кафе-пекарні Геннадій Сікалов пояснив, що таким чином повертає на вулиці українських міст "традиційні знаки" і проводить просвітницьку роботу.

Дослідивши фотографії фасаду кафе-пекарні та пересвідчившись, що світлини з мережі відповідають дійсності, співробітники Українського інституту національної пам'яті встановили, що на них зображена лівобіжна свастика (left-facing swastika), овальні солярні символи, а також знаки, схожі на давні германські руни.

 
Лівобіжна свастика на новобудові у Полтаві

В Україні символіка нацистського тоталітарного режиму заборонена.  Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" наведить перелік забороненої нацистської символіки (частина 5 статті 1):
а) символіка Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);
б) державний прапор нацистської Німеччини 1939-1945 років;
в) державний герб нацистської Німеччини 1939-1945 років;
г) найменування Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);
ґ) зображення, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);
д) зображення гасел Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), цитат осіб, які обіймали керівні посади в Націонал-соціалістичній робітничій партії Німеччини (НСДАП), вищих органах влади та управління нацистської Німеччини та на окупованих нею територіях у 1935-1945 роках.

Ззазначена у законі символіка чітко окреслена та включає лише правобіжну свастику (right-facing swastika).

Фахівці Інституту дійшли висновку, що символіка, зображена на фасаді кафе-пекарні в Полтаві, формально може не належати до символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму. Разом із тим, Український інститут національної пам'яті вважає за необхідне додатково вивчити це питання і звернеться із відповідними запитами до фахівців.

Однак, враховуючи глибоку суспільну травму, яку наніс тоталітарний націонал-соціалістичний (нацистський) режим до і під час Другої світової війни, масштаб і жахіття злочинів проти людяності, які він заподіяв, а також той факт, що поєднане використання свастики та рун (частина з яких дійсно використовувалася як символи підрозділів СС) можуть інтерпретуватися як провокаційні та ображати пам'ять про жертв тоталітарних режимів, Український інститут національної пам'яті наполегливо рекомендує не використовувати у публічному просторі символіку схожу на ту, яку використовували представники нацистського режиму.

Щодо заяв окремих осіб про необхідність просвітництва та інформування суспільства про істинне значення стародавніх солярних та рунічних символів, то глибоко переконані, що найбільш ефективний спосіб подолання такої необізнаності – це освітні, наукові, музейні, медійні та культурні проєкти, а не публічна демонстрація символів на фасадах у суперечливих поєднаннях без належних експлікацій та обґрунтувань.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.