У Полтаві удекорували будинок свастиками. УІНП рекомендує прибрати сумнівні символи

Інститут національної пам’яті визнав, що солярні символи на новобудові у центрі Полтави не є забороненими в Україні, однак рекомендував їх прибрати через несприйняття громадянами на фоні суспільної травми

Інтернет-видання Полтавщина повідомляє, що наприкінці липня новобудову на вул. Соборності, 5а у Полтаві прикрасили свастикою та рунами. Власник будівлі кафе-пекарні Геннадій Сікалов пояснив, що таким чином повертає на вулиці українських міст "традиційні знаки" і проводить просвітницьку роботу.

Дослідивши фотографії фасаду кафе-пекарні та пересвідчившись, що світлини з мережі відповідають дійсності, співробітники Українського інституту національної пам'яті встановили, що на них зображена лівобіжна свастика (left-facing swastika), овальні солярні символи, а також знаки, схожі на давні германські руни.

 
Лівобіжна свастика на новобудові у Полтаві

В Україні символіка нацистського тоталітарного режиму заборонена.  Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" наведить перелік забороненої нацистської символіки (частина 5 статті 1):
а) символіка Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);
б) державний прапор нацистської Німеччини 1939-1945 років;
в) державний герб нацистської Німеччини 1939-1945 років;
г) найменування Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);
ґ) зображення, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);
д) зображення гасел Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), цитат осіб, які обіймали керівні посади в Націонал-соціалістичній робітничій партії Німеччини (НСДАП), вищих органах влади та управління нацистської Німеччини та на окупованих нею територіях у 1935-1945 роках.

Ззазначена у законі символіка чітко окреслена та включає лише правобіжну свастику (right-facing swastika).

Фахівці Інституту дійшли висновку, що символіка, зображена на фасаді кафе-пекарні в Полтаві, формально може не належати до символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму. Разом із тим, Український інститут національної пам'яті вважає за необхідне додатково вивчити це питання і звернеться із відповідними запитами до фахівців.

Однак, враховуючи глибоку суспільну травму, яку наніс тоталітарний націонал-соціалістичний (нацистський) режим до і під час Другої світової війни, масштаб і жахіття злочинів проти людяності, які він заподіяв, а також той факт, що поєднане використання свастики та рун (частина з яких дійсно використовувалася як символи підрозділів СС) можуть інтерпретуватися як провокаційні та ображати пам'ять про жертв тоталітарних режимів, Український інститут національної пам'яті наполегливо рекомендує не використовувати у публічному просторі символіку схожу на ту, яку використовували представники нацистського режиму.

Щодо заяв окремих осіб про необхідність просвітництва та інформування суспільства про істинне значення стародавніх солярних та рунічних символів, то глибоко переконані, що найбільш ефективний спосіб подолання такої необізнаності – це освітні, наукові, музейні, медійні та культурні проєкти, а не публічна демонстрація символів на фасадах у суперечливих поєднаннях без належних експлікацій та обґрунтувань.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.