На алеї Героїв Небесної Сотні водій на "Лексусі" зруйнував квітники

11 серпня близько 5 ранку на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві нетверезий чоловік на автомобілі марки Lexus зніс 13 бетонних квітників

Про це повідомляє Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Автомобіль Lexus рухався від готелю "Україна" і зупинився за адресою Інститутська, 13 через пробите колесо та збитий диск. Працівники охорони алеї Героїв Небесної Сотні викликали поліцію. Водія затримано. Правоохоронці склали відповідні протоколи.

 

"Згідно зі ст. 44 ЗУ "Про Національну поліцію" до водія була застосована фізична сила, також згідно зі ст. 45 ЗУ "Про Національну поліцію" – спецзасіб кайданки. За вчинені правопорушення на чоловіка склали адмінматеріали за ст. 185 (Злісна непокора працівникам поліції), ст. 173 (Дрібне хуліганство), ст. 130 (Керування у стані сп'яніння), ст. 124 (Вчинення ДТП) та ст. 122-4 (Залишення місця ДТП) КУпАП. Автомобіль евакуювали на штрафмайданчик", – йдеться у повідомленні заступника начальника департартаменту Патрульної поліції Києва Олексія Білошицького. 

Поліція опублікувала відео з моментом ДТП, яке записали камери зовнішнього спостереження.

"Поліція не має права надати нам інформацію про водія, яка є конфіденційною. Спочатку ми готуємо звернення до Управління патрульної поліції, просимо надати дані про водія. Далі вирішуватимемо питання щодо відшкодування збитків, завданих цим громадянином. Потрібно, щоб все ж водій сплатив компенсацію. Шкода, що немає виправних робіт, щоб правопорушник прибрав алею зверху донизу і відновив зелені насадження", – розповіла завідувачка відділу будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Наталія Бойків.

Клумби слугують своєрідними болардами, які убезпечують від незаконного паркування автомобілів на алеї. Озеленення та прибирання цієї ділянки здійснює КП УЗН Шевченківського району, а витрати на це відшкодовує Музей Майдану. За останні пів року це вже другий випадок ДТП на алеї. Минулого разу постраждав об'єкт культурної спадщини – ліхтарний стовп. Алея Героїв Небесної Сотні у статусі вулиці, а не меморіалу, дуже вразлива як для вандалів, так і в разі подібних надзвичайних ситуацій.

Алея закрита для руху автотранспорту та є частиною пам'ятки історії. 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.