На алеї Героїв Небесної Сотні водій на "Лексусі" зруйнував квітники

11 серпня близько 5 ранку на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві нетверезий чоловік на автомобілі марки Lexus зніс 13 бетонних квітників

Про це повідомляє Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Автомобіль Lexus рухався від готелю "Україна" і зупинився за адресою Інститутська, 13 через пробите колесо та збитий диск. Працівники охорони алеї Героїв Небесної Сотні викликали поліцію. Водія затримано. Правоохоронці склали відповідні протоколи.

 

"Згідно зі ст. 44 ЗУ "Про Національну поліцію" до водія була застосована фізична сила, також згідно зі ст. 45 ЗУ "Про Національну поліцію" – спецзасіб кайданки. За вчинені правопорушення на чоловіка склали адмінматеріали за ст. 185 (Злісна непокора працівникам поліції), ст. 173 (Дрібне хуліганство), ст. 130 (Керування у стані сп'яніння), ст. 124 (Вчинення ДТП) та ст. 122-4 (Залишення місця ДТП) КУпАП. Автомобіль евакуювали на штрафмайданчик", – йдеться у повідомленні заступника начальника департартаменту Патрульної поліції Києва Олексія Білошицького. 

Поліція опублікувала відео з моментом ДТП, яке записали камери зовнішнього спостереження.

"Поліція не має права надати нам інформацію про водія, яка є конфіденційною. Спочатку ми готуємо звернення до Управління патрульної поліції, просимо надати дані про водія. Далі вирішуватимемо питання щодо відшкодування збитків, завданих цим громадянином. Потрібно, щоб все ж водій сплатив компенсацію. Шкода, що немає виправних робіт, щоб правопорушник прибрав алею зверху донизу і відновив зелені насадження", – розповіла завідувачка відділу будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Наталія Бойків.

Клумби слугують своєрідними болардами, які убезпечують від незаконного паркування автомобілів на алеї. Озеленення та прибирання цієї ділянки здійснює КП УЗН Шевченківського району, а витрати на це відшкодовує Музей Майдану. За останні пів року це вже другий випадок ДТП на алеї. Минулого разу постраждав об'єкт культурної спадщини – ліхтарний стовп. Алея Героїв Небесної Сотні у статусі вулиці, а не меморіалу, дуже вразлива як для вандалів, так і в разі подібних надзвичайних ситуацій.

Алея закрита для руху автотранспорту та є частиною пам'ятки історії. 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.