На Харківщині відкрили дошку на честь вояка УНР Василя Ємця

Дошка встановлена у селищі Шарівка

Як передає Depo.Харків із посиланням на повідомлення ГО "Світанок" в мережі Facebook, 15 серпня у смт Шарівка Богодухівського району відбулося відкриття пам'ятної дошки на честь видатного бандуриста та вояка армії УНР Василя Ємця.

Як зазначили у "Світанку", це сталося після відповідного звернення представників організації. Наразі там працюють над списком видатних слобожан, які будуть увічнені у пам'ятниках, дошках та назвах вулиць.

 

Василь Ємець – український бандурист-віртуоз, історик, письменник, бандурний майстер, вояк Армії УНР. У січні 1918 року він у складі Бойового куреня військового міністерства УНР брав участь в обороні Києва від червоних військ Михайла Муравйова. У березні-квітні служив у полку ім. гетьмана Петра Дорошенка Першої козацької синьої дивізії УНР. Того ж року Ємець організував Кобзарський хор.

У 1920 році він емігрував до Берліна, де студіював музику в Берлінській консерваторії та написав працю про кобзарів. У подальші роки давав концерти в Західній Україні, Чехословаччині, США, Канаді, Бельгії, Франції.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.