На Харківщині відкрили дошку на честь вояка УНР Василя Ємця

Дошка встановлена у селищі Шарівка

Як передає Depo.Харків із посиланням на повідомлення ГО "Світанок" в мережі Facebook, 15 серпня у смт Шарівка Богодухівського району відбулося відкриття пам'ятної дошки на честь видатного бандуриста та вояка армії УНР Василя Ємця.

Як зазначили у "Світанку", це сталося після відповідного звернення представників організації. Наразі там працюють над списком видатних слобожан, які будуть увічнені у пам'ятниках, дошках та назвах вулиць.

 

Василь Ємець – український бандурист-віртуоз, історик, письменник, бандурний майстер, вояк Армії УНР. У січні 1918 року він у складі Бойового куреня військового міністерства УНР брав участь в обороні Києва від червоних військ Михайла Муравйова. У березні-квітні служив у полку ім. гетьмана Петра Дорошенка Першої козацької синьої дивізії УНР. Того ж року Ємець організував Кобзарський хор.

У 1920 році він емігрував до Берліна, де студіював музику в Берлінській консерваторії та написав працю про кобзарів. У подальші роки давав концерти в Західній Україні, Чехословаччині, США, Канаді, Бельгії, Франції.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.