Відкриття оновленого Музею Української революції 1917–1921 років. Анонс

21 серпня в Національному музеї історії України відкриється оновлена виставкова експозиція «Музей Української революції 1917–1921 років»

21 серпня 2020 року о 16:00 в Національному музеї історії України (4-й поверх) відкриється оновлена виставкова експозиція відділу "Музей Української революції 1917–1921 років" НМІУ.

 

Відвідувачі матимуть змогу побачити унікальні матеріали із фондових колекцій НМІУ та Фундації імені Олега Ольжича: оригінали видруків трьох Універсалів Української Центральної Ради (зокрема й ІV-го, яким проголосили самостійність Української Народньої Республіки), документи та особисті речі, пов'язані з діяльністю чільних діячів доби Української революції – Михайла Грушевського, Симона Петлюри, Євгена Чикаленка, Євгена Коновальця, Миколи Капустянського, Романа Сушка. Зацікавлення громадськості неодмінно викличуть унікальні тогочасні часописи, світлини лідерів УНР, колекція фалеристики, пов'язаної із визвольною боротьбою українців за утвердження власної державності.

З огляду на епідеміологічну ситуацію, в залі проведення заходу дозволено одночасне перебування щонайбільше 17 осіб.

Теми

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.